Біржовик купив на Нью-Йоркській товарній біржі 5 липневих ф’ючерсних контрактів на золото 14 червня 2006 р. за ціною $680 за трійську унцію. Його депозит при відкритті позиції за 5 контрактами при 5% внеску від вартості контракту становить:
5 контрактів х 100 трійських унцій х $680 х 0,05 = $17 000.
Продовження прикладу 4.1.
На 14 липня 2006 р. ціна зросла до $770 за унцію, наш покупець отримає прибуток у сумі $45 000, що становить 264% від суми депозитного внеску. Це відбувається через додавання суми виграшу до депозитного внеску:
$17 000 + 5 х 100 х $(770 - 680) = $17 000 + $45 000!
Дохід біржовика становить відповідно:
(45 000 / 17 000) х 100 = 264%.
Однак, якби ціни коливалися у зворотному напрямку, його би спіткали такі самі втрати. Тому клієнтам біржі постійно рекомендується використовувати на ф’ючерс- ному ринку лише той капітал, який вони можуть дозволити собі втратити. Операції на ф’ючерсному ринку — це інвестиції з найвищим порогом ризику, що відшкодовується значними доходами тим, кому пощастило.
Окрім депозитів, що вносяться при укладанні контракту, небажані зміни цін повинні компенсуватися щоденними гарантійними внесками, що називаються варіаційною маржею (variation margjn). Якщо клієнт відкриває контракт на купівлю товару, а ціна на нього потім спадає, він зобов’ язаний заплатити своєму брокерові маржу, щоби відшкодувати втрати. Це саме відбувається з клієнтом - продавцем, коли ціна на товар зростає. Всі розрахунки веде розрахункова (клірингова) палата, функції якої детальніше розглянемо у наступних розділах.
Замовлення на товар має включати назву товару, строк поставки, попередню ціну, за якою товар можна купити або продати. Тільки-но біржовий маклер (брокер) отримає замовлення, він виконує його, як правило, відритим викриком в операційній залі біржі. Замовлення на купівлю-продаж ф’ючерсних контрактів оформляються як торговельні ордери. Вони бувають: ринковими, лімітованими, стоп-ордерами, комбінованими тощо. Типова форма ринкового ордера (market order) виглядає так (рис. 4.1): /
Типова форма ринкового ордера (market/order)
СОВТ (біржа) |
BUY (купівля) |
20 (кількість) |
May WHEAT (травень, пшениця ) |
(ціна) |
(вид ордера) |
|
|
|
|
|
|
AB (офіс) |
IV345-1 (розрах. рахунок) |
9 (шифр брокера) |
|
|
|
Лімітований наказ-ордер відрізняється від ринкового тим, що у графі “ціна” вказується її значення. Наприклад, купити травневий контракт пшениці за ціною 435.00 центів за бушель.
При отриманні від іншого брокера згоди на пропозицію угода вважається здійсненою. Покупець заповнює форму, відому під назвою торговельної розписки. У ній фіксуються деталі угоди, погоджені під час її укладання. Копія розписки залишається у брокера, інша копія спрямовується у розрахункову (клірингову) палату біржі.
Ф’ючерсний ринок на сучасних біржах Заходу використовується для фіксування ціни, за якою товар буде продано (куплено) в майбутньому. Здійснюючи купівлю або продаж на ф’ючерсному ринку, ті, що мають справу з фізичним товаром (виробництвом або торгівлею), спочатку повинні впевнитися, що ф’ючерсна ціна їх влаштовує з точки зору отримання доходу від їх бізнесу. Вирішальним фактором при ухваленні такого рішення є власна точка зору про перспективи цінових коливань на конкретному ринку.
Як засіб регулювання ризику ф’ючерсний контракт дає змогу дилерам фізичних товарів відносно точно формувати ціну на товари, які вони планують продавати або купувати в майбутньому. Ці контракти допомагають страхуватися на реальних ринках сировини, цінних паперів та валюти. Ціновий ризик у цьому випадку беруть на себе спекулянти. Хеджери і спекулянти - біржові фахівці, які працюючи з реальними контрактами, швидко і точно акумулюють нову інформацію про наявні та майбутні поставки і потреби, виконують функцію встановлення центральних ринкових цін. При цьому забезпечується єдність думок для тих, хто працює з товарами, що продаються, незалежно від того, приймає останній участь у біржовому ф’ючерсному ринку чи ні.
» следующая страница »
1 ... 48 49 50 51 52 5354 55 56 57 58 ... 384