100
м. Київ
1939,4
48,2
Київська область
827,5
20,5
Полтавська область
323,1
8,0
Миколаївська область
277,2
6,9
Дніпропетровська область
257,2
6,4
Із загальних обсягів укладених угод на торгівлю сільськогосподарською продукцією припадає 1,9 млрд.грн. (46,8%), на операції з продажу палива - 1,3 млрд.грн. (33,3%), з продажу продуктів харчування, транспортних засобів і цінних паперів - відповідно 86, 77 і 73 млн.грн. (по 2%)[19].
Як бачимо, і далі в Україні сьогодні гостро відчувається криза універсальної товарної біржі. Не кращою є доля фондових бірж. Разом із становленням ринку цінних паперів в Україні створені і розгортають свою діяльність позабіржові системи комп’ютерного котирування цінних паперів (ПФТС), і саме їм віддають перевагу торговці. А на фондових біржах Києва реєструються поодинокі угоди і виключно через сприяння урядових структур, наприклад, Фонду державного майна, що через Українську фондову біржу (УФБ) продає пакети акцій об’єктів, якої приватизуються.
Причинами кризи біржі реальних товарів в Україні є наступні.
Першою і головною причиною можна вважати відсутність цілісної політики держави щодо біржового руху загалом. Неможливо будувати ринкові відносини без структурування ринку на вертикалі: на ринок теперішніх цін (спот), причому саме центральні ринкові ціни на сировину, капітал та іноземну валюту; і ринок майбутніх цін (ф’ючерс) на ці найважливіші активи.
Сировинні товари, капітал, іноземна валюта - це активи, ціни та курси, яких відіграють вирішальну роль в економіці. Без визначення теперішніх цін та їх майбутніх прогнозів бізнес не може розвиватися.
Крім цього, сировина, як сільськогосподарська, так і енергоносії, що лежать в основі будь-якого виробництва - це товари, попит на які майже нееластичний за цінами. Для зменшення споживання, наприклад, енергоносіїв, необхідно змінити конструкцію двигунів або зменшити парк машин, що за короткий час зробити неможливо. Або інший, не менш красномовний приклад - споживання хліба в Україні, незважаючи на суттєве зростання цін, не зменшується. Для цього потрібно змінити раціони харчування, набір споживчого кошика, а на це потрібні роки.
Сировинний товар, а Україна, як відомо, є сировинною країною, потребує специфічних механізмів для формування прогнозних ринкових цін, де величезна кількість продавців та покупців щомиті змінюється, а саме їх рівновага робить еластичним ціноутворення і зменшує цінові коливання.
В Україні, на наш погляд, вже не потрібні біржі у тому вигляді, якими вони є сьогодні. Потрібно створити біржу ф’ючерсну (регулятор і страховий орган) для сировини та фінансових ринків.
Друга причина - недосконалість біржового законодавства. Закони України “Про цінні папери та фондовий ринок”, “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, “Про товарну біржу” та інші економічні закони не створюють цілісного правового поля для струк- турування ринку та впровадження у біржову практику похідних фінансових інструментів. Неабияке значення у цьому аспекті мав би бути • • • • 12 прийнятий Цивільний кодекс. Однак і в новому Цивільному кодексі ,
також не закріплені операції з похідними фінансовими інструментами, ф’ючерсами, опціонами, свопами та відповідальність за їх невиконання, процедура судового оскарження й арбітражу.
Законодавство в Україні неоднозначно трактує статус бірж. У двох Законах статус товарної та фондової бірж різний. В одному документі біржа - некомерційна організація (ЗУ “Про товарну біржу”), у другому - акціонерне товариство (ЗУ “Про цінні папери та фондовий ринок”). Обидва законодавчі акти незначні за обсягом, до них не включені ви-
» следующая страница »
1 ... 20 21 22 23 24 2526 27 28 29 30 ... 384