Банківські операції

Важливою умовою договору лізингу є склад і спосіб сплати лізинго­вих платежів. Лізингові платежі включають:

—     суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об­’єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж;

—     суму, що сплачується лізингодавцю як процент за залучений ним кредит для придбання об’єкта лізингу;

—     винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

—     відшкодування страхових платежів за договором страхування об­’єкта лізингу, якщо об’єкт застрахований лізингодавцем;

—     ризикову премію, розмір якої залежить від рівня ризиків, які несе лізингодавець;

—     інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Величина періоду, за який вноситься лізинговий платіж, установлюєть­ся договором і може бути як рівномірною, так і нерівномірною. Врахову­ючи фінансовий стан і платіжні можливості лізингоодержувача, лізин­гові платежі можуть здійснюватися: рівними частками; збільшуваними розмірами; зменшуваними розмірами.

Залежно від методів нарахування лізингових платежів розрізняють: платежі з фіксованою загальною сумою; платежі з авансом (депозитом); платежі з відстрочкою; невизначені платежі, розрахунок яких базується на певній основі, визначеній у договорі лізингу.

Кожен із суб’єктів лізингу має у ньому свої переваги.

Якщо лізингодавцем виступає банк, він має такі вигоди:

—     розширюється коло банківських операцій, зростає число клієнтів, підвищується імідж банку;

—     знижується ризик втрат від неплатоспроможності лізингоодержува­ча, оскільки банк залишається власником майна, переданого в лізинг;

—     зростають доходи банку, оскільки розмір лізингових платежів ви­щий, ніж процентна ставка за кредит;

—     здійснюється прискорена амортизація об’єкта лізингу.

Для продавця майна лізинг, зокрема, дає можливість:

—     розширити номенклатуру товарів, які він постачає на ринок;

—     забезпечити продаж майна, реалізація якого на інших умовах недо­цільна або взагалі неможлива;

—     створити і розширити коло своїх контрагентів;

—     прискорити обертання оборотного капіталу та поліпшити його ви­користання;

—     зменшити потребу в залучених коштах, у тому числі в банківському кредиті, а відповідно і собівартість продукції.

З погляду лізингоодержувача переваги лізингу такі:

—     лізинг припускає 100% фінансування придбання основних фондів на відміну від банківського кредитування, де грошовими ресурсами за­безпечується тільки частина їхньої вартості;

—     він дає можливість використовувати нове обладнання та інше май­но, що може бути об’єктом лізингу, без значних одноразових витрат влас­ного капіталу;

—     зменшується ризик морального старіння об’єкта лізингу, тому що лізингоодержувач бере його не у власність, а в лізинг;

—     підприємству простіше отримати майно в лізинг, ніж кредит на його придбання, тому що об’єкт лізингу є заставою і право власності на нього належить лізингодавцю;

—     лізинг створює лізингоодержувачу більше можливостей для манев­рування під час виплати лізингових платежів, оскільки останні здійсню­ються, як правило, після отримання виручки від реалізації продукції, ви­робленої на взятому в лізинг обладнанні;

—     лізингові платежі входять до складу валових витрат, що зменшує оподатковуваний прибуток лізингоодержувача;

—лізингове майно не зараховується на баланс підприємства, що підви­щує його ліквідність;

—     надається право придбання лізингоодержувачем майна за залишко­вою вартістю після закінчення строку договору;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 193 194 195 196 197 198199 200 201 202 203  ... 233