Банківські операції

Переказний (трансферабельний) акредитив орієнтований на потреби міжнародної торгівлі. Він дозволяє торговельному посереднику передати своє право на отримання коштів з акредитива клієнту-постачальнику і тим самим дає змогу йому оформлювати угоди з обмеженим використан­ням власних коштів. При цьому торговельному посереднику його поку­пець виставляє безвідкличний акредитив, який має бути чітко визначе­ний як трансферабельний (рис. 8.6).

Рис. 8.6. Розрахунки за переказним акредитивом

Позначення: 1 — договір; 2 — договір; 3 — доручення на відкриття основно­го акредитива; 4 — повідомлення на відкриття основного акредитива; 5 — підтвердження основного акредитива; 6 — доручення на переказування акре­дитива; 7 — повідомлення про відкриття переказного акредитива; 8 — підтвер­дження переказного акредитива.

За своєю сутністю трансферабельний акредитив являє собою зобов’я­зання банку, за яким бенефіціар (перший бенефіціар) може уповноважи­

ти обслуговуючий його банк передати своє право на отримання коштів повністю або частково одному або кільком постачальникам (другому бе- нефіціару).

Після отримання від банку повідомлення про відкриття такого акре­дитива торговельний посередник може доручити банку переказати акре­дитив на свого постачальника або другого бенефіціара. При цьому пере­казування має відповідати умовам першого акредитива, за деякими ви­нятками.

1.       Назва й адреса наказодавця акредитива може бути замінена на назву й адресу першого бенефіціара (посередника). Це дає змогу приховати осо­бу первинного покупця від другого бенефіціара.

2.       Сума акредитива (і ціна за одиницю товару) може бути зменшена, що дасть змогу першому бенефіціару отримати свій прибуток.

3.       Термін дії акредитива і період відвантаження можуть бути скоро­чені, що дає змогу першому бенефіціару мати час для подання документів за акредитивом після того, як їх подав другий бенефіціар.

4.       Перший бенефіціар може замінити рахунки-фактури, а також трат­ти другого бенефіціара на свої власні. Однак, обмінюючи ці документи, банк має розраховувати на оперативне співробітництво торговельного посередника: якщо він не надасть зазначених документів на першу вимо­гу, на адресу банку-емітента можуть бути відправлені рахунки-фактури другого бенефіціара. Для запобігання подібних ситуацій банк часто вима­гає від торговельного посередника надання рахунків-фактур одночасно з дорученням на переказування акредитива.

Трансферабельний акредитив може бути переказаний лише один раз, тобто другий бенефіціар не може переказати його третьому бенефіціару. Одначе «зворотний переказ» другим бенефіціаром першому бенефіціару не є другим переказом акредитива. Обмеженні можливості переказуван­ня акредитива спрямовані на те, щоб зменшити зловживання і помилки при переоформленні документів.

Трансферабельний акредитив має низку переваг для посередників. По- перше, він дає змогу посередникові не використовувати своїх власних грошових коштів і кредитних можливостей банку. Це особливо важливо, коли банк посередника неохоче надає кредити на його користь. По-друге, переказні акредитиви можуть бути використані в такий спосіб, що по­купцеві залишається невідомою особа першого постачальника. Це важ­ливо, якщо посередник сподівається на укладення подібних угод у май­бутньому. Для цього він повинен звернути увагу на те, щоб основний акредитив не передбачав ніяких документів, котрі могли б мати ім’я першого постачальника.

У розрахунках між контрагентами трапляється, що торговельний по­середник хотів би переказати свою вимогу за акредитивом якому-небудь постачальникові, хоча умови акредитива не допускають переказування або можливе переказування акредитива порушує положення ст. 54д Уні­фікованих правил для документарних акредитивів. Тоді він може скори­статися двома конструкціями переказного акредитива, які щодо надійності не рівноцінні останньому і які використовуються банками лише за відпо­відних умов. До них належать:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 166 167 168 169 170 171172 173 174 175 176  ... 233