При цьому звертається увага на: заміну ключових працівників фірми- позичальника, відсутність послідовності в управлінні, неритмічність діяльності фірми, наявність не відремонтованого обладиш» незайнятих працівників, надлишку запасів, встановлення нереальних цін на продукцію (товари, послуги) фірми-позичальника, повільну реакцію на зміни умов та кон’юнктури ринку, втрату контрагентів, зриви у виконанні основних договорів, контрактів, наявність негативної інформації про ділову репутацію фірми, її контрагентах, гарантах та поручителях, відмову в наданні інформації, скорочення обсягу реалізації погіршення фінансового стану, тощо.
Метою проведення вищевказаного комплексу заходів є виявлення причин, то призвели до прострочки платежу з визначенням характеру їх можливого впливу на кредитоспроможність позичальника, а саме:
— фінансові труднощі позичальника мають тимчасовий характер і в подальшому не приведуть до збільшення ризику неповернення кредиту;
— фінансові труднощі об’єктивно свідчать про неможливість позичальника виконати в перспективі свої зобов’язання по поверненню кредиту.
Про результати проведеного аналізу відповідальний працівник кредитної служби доповідає керівнику кредитної служби (письмово, за вимогою керівника).
У разі, якщо проведений аналіз свідчить про наявність у позичальника фінансових труднощів, що мають тимчасовий характер, керівництво банку може прийняти рішення стосовно:
• припинення подальшого надання кредиту (якщо це передбачено умовами кредитного договору);
• перенесення терміну здійснення платежів зі сплати процентів та кредиту;
• продовження подальшої співпраці з позичальником на підставі діючого кредитного договору;
• організації офіційної зустрічі з керівництвом позичальника для спільної розробки плану відновлення стабільної діяльності підприємства. Такий план може включати продаж активів, зменшення накладних витрат, зміну маркетингової стратегії, призначення нових осіб на керівні посади, ін.;
• застосування до позичальника штрафних санкцій, які передбачені умовами кредитного договору;
• застосування до позичальника заходів, які підвищують його відповідальність (у тому числі: направлення претензії, встановлення графіку погашення заборгованості, оформлення додаткового забезпечення, зміна відсоткової ставки за користування кредитом).
У разі, якщо проведений аналіз фінансового стану позичальника, забезпечення за кредитом та інші матеріали кредитної справи об’єктивно свідчать про неможливість погашення кредитної заборгованості, кредитна справа позичальника направляється до юридичної служби з метою отримання рекомендацій щодо подальшої роботи з позичальником.
Підготовлені кредитною та юридичною службами матеріали з пропозиціями щодо подальших відносин з боржником подаються на розгляд Кредитного комітету, який приймає рішення щодо подальшої роботи з позичальником. В матеріалах на розгляд Кредитного комітету вказується достатність заставленого майна для погашення заборгованості та можливі додаткові джерела погашення заборгованості за кредитним договором.
Кредитний комітет вибирає найбільш раціональні, з точки зору банку, методи, шляхи та засоби погашення кредитної заборгованості (у тому числі: ведення претензійно-позовної роботи, порушення справи про банкрутство, звернення стягнення на заставлене майно (вчинення виконавчого напису, якщо договір посвідчено нотаріально), визначаються також шляхи реалізації заставленого майна та доцільність ведення претензійно- позовної роботи з поручителем (гарантом).
За наявності в діях посадових осіб позичальника ознак злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, служба безпеки установи (відділення) банку готує та передає матеріали до правоохоронних органів про порушення кримінальної справи. Одночасно Банком вживаються заходидля погашення кредитної заборгованості. При цьому зазначений варіант є додатковим і не виключає необхідності застосування інших передбачених законодавством заходів з погашення боргу за кредитним договором.
» следующая страница »
1 ... 123 124 125 126 127 128129 130 131 132 133 ... 233