Банківське безпекознавство

Належний фінансовий контроль сприяє забезпеченню фінансової безпеки, оскільки він дозволяє попередити загрозу фінансовому суве­ренітету держави, цілісності фінансового простору, а також єдності фінансової політики і фінансового механізму.

У зв’язку з цим О.М. Ковалюк розглядає фінансовий контроль як важливий елемент управлінської діяльності, організаційного керівництва, одну із форм втілення в життя прийнятих державними і недержавними органами рішень. «Основним змістом фінансового контролю є: перевірка виконання фінансових зобов’язань перед державою, органами само­врядування, організаціями, підприємствами, установами і громадянами; перевірка правильності використання державними, муніципальними підприємствами, установами, організаціями грошових коштів, які перебувають у їх господарському віданні або оперативному управлінні; перевірка дотримання правил стосовно фінансових операцій, розрахунків і зберігання грошових коштів юридичними особами; виявлення внутрішніх резервів, підвищення рентабельності виробництва і ефективного використання грошових коштів; ліквідація і попередження порушень фінансової дисципліни» [102, с. 222—223].

Перевірку стану бюджетної дисципліни і витрат цільових фондів провадять лише дві структури, покликані стежити за ефективним використанням державних коштів. Це Рахункова палата, яка є незалежним контролюючим органом Верховної Ради, і Головне контрольно-ревізійне управління з його регіональними підрозділами.

ГоловКРУ покликане провадити внутрішній державний контроль за використанням коштів вже затвердженого бюджету, грошових потоків (у тому числі місцевих органів влади) та цільових фондів. Саме для боротьби із зловживаннями у використанні казенних коштів і була створена ця служба, яка отримала статус центрального органу виконавчої влади, має понад десятирічну історію, налічує півтисячі підрозділів та понад 8 тис. співробітників, з яких 6,200 тис. — ревізори.

За десять років органами ДКРС проведено понад 500 тис. ревізій та перевірок підприємств, установ і організацій різних форм власності, забезпечено відшкодування близько 1 млрд грн фінансових та матеріальних ресурсів. Органами служби провадилися ревізійні дії в ході розслідування таких резонансних справ, як діяльність АТ «Градобанк», агропромбанку «Україна» та деяких інших [73, с. 8].

Закон про ДКРС прийнятий ще 1993 р. За десять років відбулися суттєві зміни у житті країни загалом і в законодавстві, що регулює господарську діяльність, зокрема.

Але КРУ має бути органом внутрішнього контролю, інструментом Кабміну, його аудитом, а стосовно будь-якого міністерства — КРУ має стати органом зовнішнього контролю. Сьогодні ці повноваження поширюються тільки на підприємства й установи, що отримують кошти безпосередньо з держбюджету і державних цільових фондів. На інші державні підприємства ревізори можуть потрапити тільки за розпорядженням правоохоронних органів.

Для створення єдиної системи і підвищення ефективності ФК назріла потреба розробки та прийняття закону «Про фінансовий контроль в Україні». Цей закон дав би змогу змістити акценти ФК від звинувачувальної функції, пошуку злочинців, як це є сьогодні, до виконання суто еко­номічних завдань і викриття не окремих дрібних, а великомасштабних фінансових порушень на рівні держави; сприяти становленню і зміцненню підприємництва. Фінансовий контроль не повинен створювати додаткових труднощів у виробничій діяльності суб’єктів господарювання.

Це засвідчує, що фінансовий контроль вимагає постійного удос­коналення, особливо в умовах становлення ринкової інфраструктури України.

Особливо добре мають знати банківське право і вміти аналізувати банківську справу співробітники, що забезпечують безпеку БСУ. Адже від їх знань, навичок і умінь залежить надійність функціонування та рівень захисту БСУ.

 

« Содержание


 ...  164  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я