Аналізуючи головні умови угоди форфейтування, основну увагу варто приділити механізму погашення, валюті, дисконтуванню, видам форфей- тованих документів, видам банківських гарантій.
Нормальною умовою кредиту є регулярне його погашення частинами. Ризики кредитора зменшуються в результаті скорочення середнього терміну. Там, де заборгованість виступає у формі простого або переказного векселів, це досягається виставленням ряду векселів на певний строк, як правило, на термін до шести місяців. Отже, при форфейтуванні на термін до п’яти років можна оперувати з десятьма простими векселями, виписаними на однакову суму, — кожний на термін шість місяців після чергового відвантаження товару послідовно.
Боргові розписки і вексель виписуються, як правило, у доларах США, ЄВРО і швейцарських франках, хоча здійснити облік векселя можна у будь- якій валюті. На практиці форфейтери майже завжди використовують ці три валюти в силу їх переважного поширння на євроринках, а також, щоб уникнути ускладнень із проведенням операцій в інших валютах. Більше того, оскільки вартість операцій з форфейтування визначається, головним чином, основними витратами форфейтера, то через ризики, пов’язані зі слабкими або нестабільними валютами, надзвичайно підвищилася вартість таких операцій. Зрозуміло, що платежі повинні здійснюватися у вільно- конвертованій валюті. Для цього боргові розписки або векселі завжди включають це важливе застереження, коли вони виражені в іншій валюті, ніж валюта місця платежу.
Дисконтування, тобто утримання погодженої знижки за відповідний період із номінальної суми векселя, має місце після того, як форфейтер одержав вексель. У результаті дисконтування експортер одержує за дисконтований вексель певну суму готівки. З погляду експортера операція на цьому завершена, оскільки він уже одержав оплату за поставлені товари цілком, і за умовами домовленості з форфейтером укладена з ним угода зворотної сили не має. Операції з форфейтування рідко відбуваються за плаваючими дисконтними ставками.
Іншими кредитними документами, також придатними для форфейтування, є рахунки дебіторів і відстрочені зобов’язання за акредитивами. Вони більш-менш схожі, виходячи зі складності цих операцій. їх здійснення вимагає від учасників гарної поінформованості про юридичну та ділову практику, що застосовується в країні боржника. Обидва види боргових документів вимагають повного викладення всіх умов. Більш того, всі терміни погашення об’єднані в документі, виставленому на користь бенефіці- ара, і часто без права індосації без спеціального дозволу боржника. Це викликає численні правові й операційні ускладнення і, як правило, знижує придатність для форфейтера таких документів, як дебіторські рахунки й акредитивні зобов’язання, хоча і не виключає можливості проведення з ними операцій з форфейтування.
Щодо форфейтування простого і переказного векселів, із юридичної точки зору, існує розходження інтересів учасників. Це відноситься до застереження «без обороту» і відображається в Міжнародній конвенції про комерційні векселі, яка встановлює, що індосант простого векселя має законне право звільнитися від будь-якого зобов’язання на підставі застереження про відсутність зворотної вимоги в його індосаменті. У випадку з переказним векселем кредитор виступає як векселедавець і тому, із погляду права, завжди відповідальний, незалежно від того він напише на векселі розпорядження, що виключає це правило, або ні. На практиці це створює ряд проблем.
Саме з цієї причини експортери віддають перевагу простим векселям як платіжним документам, які дозволяють легше здійснити переведення ризику.
Прості, або переказні векселі, що акцептуються при форфейтуванні, майже завжди супроводжуються банківським страхуванням у вигляді звичайної гарантії, або аваля. Гарантом, як правило, виступає діючий на міжнародному ринку та відомий форфейтеру банк, який є резидентом у країні імпортера і спроможний підтвердити платоспроможність імпортера. Така гарантія важлива не тільки для зменшення ризику форфейтера, але також для того, щоб при необхідності мати можливість переобліку зобов’язань на вторинних ринках позичкових паперів. При наданні гарантії обіцянка набуває форми підписаного гарантом самостійного документа, що цілком викладає умови, які стосуються угоди.
» следующая страница »
1 ... 240 241 242 243 244 245246 247 248 249 250 ... 278