Такі ж вимоги містить і Директива 2006/43/ЄС (Глава Х «Особливі положення щодо обов'язкового аудиту суб'єктів суспільного інтересу», стаття 42), хоча в Передмові до ній зазначається, що ротація, яка здійснюється для зміцнення незалежності аудиторів суб'єктів суспільного інтересу, може приймати дві форми:
- заміна ключового партнера з аудиту, який працює з суб'єктом, що перевіряється, дозволивши при цьому аудиторській фірмі, з якою пов'язаний ключовий партнер з аудиту, залишитися надалі аудитором такого суб'єкту;
- вимога про заміну аудиторської фірми, якщо держава-член вважає це доцільним для досягнення поставлених цілей.
В Положенні з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 «Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг», затвердженому рішенням Аудиторської палати України від 27 вересня 2007 року №182/4 (далі - ПНПКЯ 1) [7], ця вимога щодо ротації викладена більш чітко у порівнянні з вимогами Кодексу етики: «Періодично, не менш як один раз на п'ять років здійснювати ротацію керівника групи з надання впевненості» (п.«е» ст.31), але можливість ротації не лише аудитора, а і аудиторської фірми не передбачена.
3. Скорочений термін, протягом якого аудитори та аудиторські фірми, які проводять обов'язковий аудит, повинні проходити перевірку систем контролю якості.
Основним документом в системі стандартів по забезпеченню якості професійних аудиторських послуг є Положення про зобов'язання організацій -членів МФБ 1 «Забезпечення якості», введене в дію з 31 грудня 2005 року, в якому, зокрема, передбачено наступне:
- забезпечити введення обов'язкової програми контролю якості для аудиторських фірм, які виконують аудит фінансової звітності, щонайменше, підприємств - відкритих акціонерних товариств, акції яких котируються на фондових біржах ("listed entities") (п.5);
- розробити та опублікувати критерії для оцінки всіх інших видів аудиту фінансової звітності для того, щоб встановити, чи повинні вони в подальшому бути включені до цієї програми (п.5);
- розробити порядок відбору аудиторських фірм для проведення перевірки професійнім об'єднанням на базі або кругового підходу (передбачає, що кожна аудиторська фірма повинні проходити відповідну перевірку не менше одного разу на три роки, тобто цикл в три роки приймається як максимальний), або підходу, який базується на ризику (п.20), який передбачає розгляд різноманітних факторів ризику при визначенні аудиторської фірми, яка буде перевірятися.
В Директиві 2006/43/ЄС строки проведення перевірок систем контролю
якості встановлені наступним чином: перевірки з метою забезпечення якості проводяться принаймні один раз на шість років (ст. 29), але перевірки в цілях забезпечення якості щодо аудиторів або аудиторських фірм, що проводять обов'язковий аудит суб'єктів суспільного інтересу - не рідше одного разу на три роки (ця вимога закріплена в статті 43).
Згідно Положення про зовнішні перевірки систем контролю якості, створених аудиторськими фірмами та аудиторами відповідно до професійних стандартів, законодавчих і нормативних вимог (рішення АПУ від 23.04.2009 р. №201/4) [9] кожен суб'єкт аудиторської діяльності зобов'язаний проходити перевірку контролю якості аудиторської діяльності не рідше одного разу на шість років (п.24 Розділу ІІІ «План зовнішніх перевірок систем контролю якості»). Механізм визначення конкретного переліку включає наступні кроки:
1. Визначається кількість суб'єктів аудиторської діяльності, які будуть включені до Плану зовнішніх перевірок від регіону, шляхом множення відношення кількості суб'єктів аудиторської діяльності регіону до їхньої загальної кількості по Україні на одну шосту загальної кількості суб'єктів аудиторської діяльності.
2. У межах квоти регіону визначається конкретний перелік суб'єктів аудиторської діяльності від регіону, який формується за результатами їх відбору на підставі значень інтегрального коефіцієнта в порядку зменшення. Інтегральний коефіцієнт розраховується на підставі даних звітів за формою № 1 - аудит за попередній рік шляхом ділення суми добутків загальної кількості замовлень із конкретного виду завдання та фактичного обсягу наданих послуг за цим видом завдання та діленням на відповідний нормуючий коефіцієнт для кожного виду завдань, який для обов'язкового аудиту фінансової звітності встановлений на рівні 1000, для ініціативного аудиту фінансової звітності - на рівні 1100, для огляду історичної фінансової інформації - на рівні 1200 і т.д.
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8