Аналіз причин виникнення фінансово-економічної кризи в національній економіці

Вплив світової фінансової кризи на Україну викликаний низкою причин пов'язаних з незавершеністю важливих процесів ринкової трансформації, вузькістю внутрішнього ринку, великою залежністю від зовнішнього ринку, низьким рівнем економічного суверенітету в умовах випереджального зростання фінансового сектору у відриві від реального, відсталою структурою економіки та її надмірною енергоємністю тощо. Високі темпи зростання української економіки протягом тривалого періоду утримувалися за рахунок надходжень ресурсів з-за кордону. Отже, економіка потрапила у залежність від чистого припливу капіталу. Таким чином, разом зі стрімким зростанням обсягу зовнішнього боргу економіка України почала розвиватися за споживацько-борговою моделлю. Іноземні позики в основному використовувалися на споживчому ринку, а не інвестувалися в економіку [1, с. 74]. Реальний сектор економіки України на сучасному етапі відчуває подвійний шок - як з боку погіршення ринкової кон'юнктури, так і з боку погіршення фінансових умов господарювання. Зовнішньоекономічні умови діяльності українських підприємств швидко погіршуються, що позбавляє їх можливості фінансового і ринкового маневру. Займаючи лідируючі позиції на світовому ринку сталі, економіка України виявилася однією з найуразливіших до обвального падіння світових цін на метал. Вплив цього фактора підсилився різким припиненням доступу українських корпорацій до капіталу світових фінансових ринків і призвів до різкого падіння темпів економічного зростання. На тлі кризи в реальному секторі знижується ліквідність і платоспроможність домогосподарств.

Потрібно зазначити, що фінансово-економічна криза в Україні має свою специфіку. Фахівці в галузі економіки та фінансів довгий час не наважувалися прогнозувати проникнення кризи в державу, оскільки її економіка не має сильної залежності від світового фондового ринку, що взяв на себе перший і основний удар кризи, як європейські країни. Криза в нашій країні спричинена в основному внутрішніми макроекономічними суперечностями, а глибина її проникнення посилилася високим рівнем залежності національної економіки від зовнішнього економічного середовища. Не останнім чинником стала й політична криза в державі [2, с. 68].

В Україні фінансова криза розпочалася восени 2008 р. з різкої девальвації гривні та швидко переросла в масштабну фінансово-економічну кризу. У ІІІ кварталі відбулося обвальне падіння виробництва і попиту, масові звільнення, виникли проблеми з ліквідністю банків і фірм, відплив вкладників з банків та іноземних інвестицій, затримки з оплатою боргових зобов'язань як фірмами, так і населенням. У результаті банківська система опинилася під загрозою повного розвалу, що змусило державу запровадити тимчасові адміністрації у 17 банках і у декількох з них здійснити фінансові вливання з бюджету для підвищення капіталізації та запобігання банкрутству. У цілому за 2008 рік від'ємне сальдо платіжного балансу збільшилося до 12,9 млрд дол., або до 7,1% ВВП. Унаслідок кризи різко погіршилася збалансованість зовнішньоекономічного сектору економіки країни: коефіцієнт покриття імпорту товарів експортом впав до 80%, тоді як у 2004 році він становив

112,6%. Фінансовим наслідком цього стало істотне послаблення обмінного курсу гривні. Офіційний курс знизився з 4,8 грн до 7,7 грн за 1 дол. США [3, с.45 ].

Світова криза зачепила Україну за декількома напрямами. По-перше, восени 2008 року відбулося стрімке падіння зовнішнього попиту на товари, які експортувалися, що призвело до зниження цін на світових ринках. У цих умовах почав реалізовуватися ризик невигідної зовнішньої спеціалізації України. Вартісні обсяги експортних поставок у листопаді-грудні 2008 р. знизилися на 19% порівняно з відповідним періодом 2007 року. Обсяги експорту металургійної продукції в IV кварталі 2008-го зменшилися на 50,7% порівняно із III кварталом. Експорт машинобудівної продукції, сягнувши максимального значення у ІІІ кварталі 2008 року (3,3 млрд дол. США), у !V кварталі повернувся на рівень І кварталу (2,4 млрд дол.). Водночас підвищення цін світових ринків на енергоносії, сировину й матеріали призвело до зростання вартісних обсягів імпорту [4, с.10].

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я