Валютні операції

( Статтю 8 доповнено пунктом 3 згідно із Законом N 3453-ІУ від

21.02.2006)

Стаття 9. Зобов’язання щодо декларування валютних цінностей

та іншого майна

1. Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за ме­жами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Національному банку України.

Порядок і терміни декларування встановлюються Національним ба­нком України.

2. Національний банк України гарантує таємницю інформації, зазна­ченої в пункті 1 цієї статті, відповідно до положень статті52 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Стаття 10. Звітність про валютні операції

1. Порядок, види, форми і терміни подання звітності резидентами і нерезидентами про їх валютні операції визначаються Національним ба­нком України за погодженням з Міністерством статистики України з урахуванням чинного законодавства України.

2.  Несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.

Стаття 10-1. Особливості здійснення валютних операцій у зв’язку з угодами про розподіл продукції

1.  На операції інвестора (представництва іноземного інвестора на території України) за угодою про розподіл продукції, що здійснюються у зв’язку з такою угодою, не поширюються:

а) вимоги щодо одержання індивідуальної ліцензії на одержання кредитів у іноземній валюті, передбачені підпунктом «в» пункту 4 стат­ті 5 цього Декрету;

б) вимоги щодо одержання індивідуальної ліцензії на викорис­тання іноземної валюти на території України як засобу платежу в межах розрахунків між інвесторами (представництвами іноземних інвесторів на території України) за відповідною угодою про розподіл продукції чи державою, передбачені підпунктом «г» пункту 4 статті 5 цього Декрету;

в)     вимоги та обмеження стосовно отримання та повернення резиден­тами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів, у тому числі передбачені Указом Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерези­дентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного за­конодавства» від 27 червня 1999 року N 734/99.

2. На операції представництва іноземного інвестора за угодою про розподіл продукції щодо оплати праці працівникам-нерезидентам, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні (перерахування на банківські рахунки цих осіб в Україні або за її межами), не поширюються вимоги щодо одержання індивідуальних ліцензій.

(Декрет доповнено статтею 10-1 згідно із Законом N 5406-УІ від

02.10.2012   )

Розділ III

ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ І ФУНКЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ У СФЕРІ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ І ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ

Стаття 11. Повноваження Національного банку України та Кабінету Міністрів України у сфері валютного регулювання

1.        Національний банк України у сфері валютного регулювання: здійснює валютну політику виходячи з принципів загальної еконо­мічної політики України;

складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;

контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валю­ті уповноважених банків нерезидентам;

а) вимоги щодо одержання індивідуальної ліцензії на одержання кредитів у іноземній валюті, передбачені підпунктом «в» пункту 4 стат­ті 5 цього Декрету;

б) вимоги щодо одержання індивідуальної ліцензії на викорис­тання іноземної валюти на території України як засобу платежу в межах розрахунків між інвесторами (представництвами іноземних інвесторів на території України) за відповідною угодою про розподіл продукції чи державою, передбачені підпунктом «г» пункту 4 статті 5 цього Декрету;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 95 96 97 98 99 100101 102 103 104 105  ... 418