Інвестиційні аспекти розвитку підприємств малого бізнесу
Бакало Н.В., к.е.н., доцент,
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
Пошук інвестицій є однією з найскладніших проблем, з якою зіштовхуються підприємці. Інвестори малого бізнесу часто беруть участь в різних виставках або конференціях, на яких підприємці діляться своїми бізнес-ідеями чи досвідом розвитку підприємства. Разом з тим, наразі вони вкрай неохоче надають грошові кошти на розвиток маловідомих підприємств. Активну допомогу в пошуку інвесторів для проектів малого та середнього бізнесу надають різні асоціації підтримки, які забезпечують гарантії, необхідні для отримання позик на розвиток підприємства.
Вагомий внесок у розвиток підприємств малого бізнесу зробили відомі вчені Г. Козаченко, І. Маркіна, О. Виноградова, С. Ніколенко, З. Варналій, Г. Білоусов, В. Сизоненко, С. Реверчук та інші. Разом з тим,низка проблем, пов'язаних з інвестиційними аспектами розвитку керівників малого бізнесу, є недостатньо розробленими.
Реальне сприяння розвитку підприємництва в Україні, передбачає формування зрозумілих та економічно виправданих передумов і правил підприємницької активності. На рівні суспільства, на нашу думку, повинна бути сформована досконала інфраструктура підтримки підприємницької активності.
Тому, за мету статті ми ставимо обґрунтування теоретичних та практичних аспектів пошуку та залучення інвестицій у розвиток малого бізнесу.
Практика господарювання свідчить, в Україні на даний час залишилися, по суті, поодинокі інвестори: банки, венчурні фонди тощо. За великим рахунком, малий бізнес в Україні взагалі не становить інтересу для великих закордонних компаній, окрім вкладень, зроблених особисто. Венчурні фонди та інституційні інвестори (ЄБРР, МФК) взагалі не цікавляться проектами вартістю менше $ 500 тис і не підкріпленими успішною практикою бізнесу.
Проведений аналіз визначив, що зниження інвестицій відбувається нерівномірно: на 41 % зменшився їх обсяг в розвинених країнах і на 39% - до держав з економікою, що розвивається. Найменше (на 2,6%) постраждав Китай, зате в США занепад склав 57%. Рекордсменом за темпами зниження обсягу інвестицій стала Велика Британія - на 92,7%. Інвестиції в Бразилію скоротилися на 49,5%, Індію - на 19%, Росію - на 41,1%. Втім, є й позитив: Німеччина (+40,7%), Африка (+36,2%).
Україна на цьому фоні не показала нічого іншого. Пріоритетними галузями для фондів прямих інвестицій є АПК, харчова промисловість, телекомунікації, енергозбереження та імпортозаміщення,
фармацевтика і т.д. Спрямовані на цю сферу і інтереси інституційних інвесторів. Так, ЄБРР, МФК і CRG Capital створили фонд для викупу проблемних активів у країнах Центральної та Східної Європи, в якому на частку України поки передбачено близько 30 млн євро. Інтерес для цього фонду представляють середні компанії з річним оборотом близько 25 млн. євро.
За результатами комплексної порівняльної оцінки діяльності регіонів Міністерством економіки щодо розвитку малого підприємництва та його підтримки на місцевому рівні, Полтавська область займає 11-13 місця, перемістившись з 16. Це є спільний результат роботи влади і бізнесу.
Як стверджують Ф.А. Важинський, А.В. Колодійчук, на рівні громади повинна бути сформована досконала інфраструктура підтримки підприємницької активності, що включає п'ять основних блоків (організаційно-технічний, фінансово-кредитний, освітньо-консультативний, ресурсний, інформаційний [1].
Призначення організаційно-технічної інфраструктури — сприяння дерегуляції підприємницької діяльності в громаді, усунення адміністративних та бюрократичних перешкод започаткування та підтримки діяльності суб' єктів малого бізнесу. Фінансово-кредитна інфраструктура повинна забезпечувати підприємницькі структури необхідними для їх діяльності фінансовими ресурсами. За результатами численних соціологічних досліджень, в регіонах необхідно створити освітньо-консультаційну мережу підтримки підприємництва, яка б об' єднувала заклади освіти, професійної підготовки та консалтингову мережу. Об'єктивна необхідність ресурсної підтримки підприємств малого та середнього бізнесу обумовлена тим, що в переважній більшості вони створюються вперше або в результаті реструктуризації підприємств, і мають проблеми матеріально-технічного забезпечення тощо. Інфраструктура інформаційного забезпечення підприємницької діяльності повинна надати вільний доступ суб' єктам малого та середнього бізнесу до нормативно-правової та економічної інформації, встановити "зворотний зв'язок" із органами місцевої влади, сприяти інтеграції до світового інформаційного простору. Реалізація поставлених завдань можлива за рахунок спільного використання державних інформаційних ресурсів та створення ринку інформаційних продуктів та послуг за участі приватного сектора.
» следующая страница »
1 2 34 5