13) виключення непотрібних етапів та процедур в проведенні контролю. Ця вимога спрямована на організацію раціонального проведення процедур з метою мінімізації трудовитрат аудиторів і витрат, пов'язаних з функціонуванням СВА;
14) вимога одиничної відповідальності, спрямована на чіткий розподіл функцій і центрів відповідальності між СВА, управлінським і виробничим персоналом АТ, а також його структурними підрозділами;
15) вимога потенційного функціонального заміщення, спрямована на виконання контрольних, аналітичних і процедур по суті за умов заміщення одного внутрішнього аудитора іншим під час проведення перевірок;
16) вимога регламентації, спрямована на формування внутрішньої документації і стандартів внутрішнього аудиту, які дозволяють контролювати діяльність СВА.
Дотримання розглянутих принципів функціонування внутрішнього аудиту є основним критерієм його ефективності.
Слід зазначити, що до організації роботи СВА можуть застосовуватися наступні критерії:
1) критерії, спрямовані на формування загальної оцінки впливу діяльності СВА на результативні інтегральні показники роботи АТ і економічного ефекту за рахунок дотримання закону синергізму;
2) локальні критерії, спрямовані на оцінку впливу роботи СВА на результативні показники, як організації в цілому, так і окремо взятих структурних підрозділів (дочірніх організацій);
3) функціональні критерії, спрямовані на формування оцінки економічної ефективності і результативності окремих структурних підрозділів АТ за рахунок впровадження точкових рекомендацій СВА;
4) додаткові критерії - враховують міру повноти охоплення перевірками СВА окремих облікових напрямів, систематичність перевірок і методичне забезпечення контрольних і аналітичних
процедур.
Розглянуті вище критерії можуть бути розширені і деталізовані залежно від цілей і завдань, які ставляться перед СВА. У свою чергу виділені критерії дозволяють отримати наступні оцінки: якісні оцінки - ґрунтуються на використані рейтингових показників, які переводяться у бальні оцінки;
кількісні оцінки - ґрунтуються на переведенні результатів роботи СВА в єдиний грошовий показник. Прикладом цієї оцінки може служити величина економії грошових коштів або активів підприємства та величина вартісного ефекту після впровадження плану заходів представлених СВА.
Слід зазначити, що організація роботи СВА може вважатися ефективною за умови дотримання наведених у статті принципів і за умов перевищення значення показника її результативності над її вартістю.
Одержані результати свідчать про досягнення поставленої мети і дають змогу зробити висновок, що:
1. Передумови створення СВА обумовлені двома незалежними чинниками: нормативно-законодавчим регулюванням;
наявністю багаторівневої системи управління АТ, контрольного середовища, яке вимагає посилення, на різних стадіях його діяльності;
2. Організаційні передумови створення СВА обумовлені:
відсутністю реально існуючого регламентованого органу внутрішнього контролю на будь-якому рівні організаційної структури АТ;
наявність розроблених внутрішніх регламентів роботи структурних підрозділів АТ, які вимагають створення аналітичних і контролюючих органів;
3. Служба внутрішнього аудиту має бути структурована таким чином, щоб сприяти реалізації завдань організації;
4. У рамках процесу управління акціонерним товариством внутрішній аудит виступає ефективним механізмом внутрішнього контролю в системі управління АТ.
Вищевикладене дає підставу вважати, що актуальність обраної теми, її значимість, а також новизна матеріалу визначає наукову і практичну цінність статті.
Питання, які розглянуті автором у статті потребують подальшого вивчення в частині розробки стандартів та методичних рекомендацій стосовно організації роботи служби внутрішнього аудиту.
» следующая страница »
1 2 3 4 56