Економічна дипломатія України у регіоні Латинської Америки і Карибського басейну: сфера торговельно-економічного співробітництва

Для нас країни ЛАКБ, еншою ірою у теоретично у плані, більшою — у практичному, досі залишаються «єдиним цілим». Не опрацьовані на державному рівні визнані пріоритети у розвитку двосторонніх стосунків хоча б з провідни и латиноа ери-канськими державами. За однаковими критеріями оцінюємо роботу наших диппред-ставництв у цих країнах (виняток становить Куба). Між тим, з порівняльного аналізу країн великої трійки — Бразилія, Мексика та Аргентина — випливає, що у першій нам варто було б акцентувати увагу на розвитку співпраці у галузях новітніх технологій, у другій — на співробітництві у сфері наукових досліджень, тоді як у третій — на активно у залученні вихідців з України до систе ної роботи в еконо ічно у напря ку сприяння розвитку двосторонніх українсько-аргентинських відносин.

Висунута глобалізаційними процесами та загострена негативним впливом на національну еконо іку світової фінансово-еконо ічної кризи пробле а рефор уван-ня сфери управління та внутрішнього еконо ічного життя обу овлюють закостенілість як структури національного товарного виробництва, так і структури експорту до країн ЛАКБ (переважання продукції еталургії, хі ічних товарів, насіння олійних рослин тощо), що не здатні суттєво вплинути на їхню конкурентоспро ожність на внутрішньо-у і зовнішньо у ринках.

Вітчизняні виробники виходять на латиноа ериканські ринки з товара и, в основному, невисокого ступеня доданої вартості. Це обумовлено, значною мірою, сучасним ста-но еконо іки України, її реальни и ожливостя и. Не ає су нівів, завойовані позиції не слід втрачати. Разом із тим, варто враховувати нові тенденції розвитку світової економіки, братися за вирішення завдань з необхідних коригувань вітчизняного зовнішньоеконо ічно-го сектора, зокре а у сег енті, спря овано у на держави ЛАКБ. Україна, на ій погляд, зі значни   запізнення   реагує як на сучасні тенденції циклічного розвитку світової еко

номіки та їх вплив на національне господарство, зміни у динаміці цін на енергетичних ринках, так і на прискорене зростання цін у світі на продовольчі товари.

Що конкретно у цьому плані може зробити економічна дипломатія? Які нові підходи застосувати?

Серед них — необхідність повного використання можливостей СОТ, як це загалом успішно здійснюють окремі країни ЛАКБ. Зокрема, за період перебування у СОТ тридцяти двох латиноамериканських та карибських держав до Органу з розв'язання торговельних спорів (ОРТС у рамках цієї світової структури) від них надійшло понад сімдесят звернень, з яких сорок два містили претензії до США, Канади та держав ЄС. Із дев'ятнадцяти спорів країни ЛАКБ виграли у розвинутих держав дванадцять, а програли сі спорів. Одни з показових є виграш Бразилією спору у США з приводу субсидування виробництва бавовни (2005 р.).

Мексика, маючи укладені з сорока чотирма країнами угоди про вільну торгівлю, все ж потребує еханіз ів СОТ, зокре а з причин загального (стабільні, збалансовані нори і правила) та спеціального (удосконалення антиде пінгових   етодів) характеру.

Занадто довго ми переусвідомлюємо, що нинішній статус і зобов'язання України перед СОТ є не лише відкриттям національного ринку для імпортних товарів. Українські експортери, у т. ч. за сприяння ЗДУ у країнах ЛАКБ, мали б заробляти, користуючись членство нашої держави в Організації та усунувши бар'єри у торгівлі. Зокре а, використання антиде пінгових та інших інстру ентів у ра ках СОТ від початку приєднання України у травні 2008 року до цієї організації дозволило зберегти для українського бюджету значні валютні кошти, зароблені на експортних операціях [4].

І все ж, чо у наші підприє ці не поспішають у ЛАКБ?

Звісно, є низка об'єктивних чинників, серед яких фактор фінансування експортних операцій, торговельні об еження, пов'язані з інтеграційни и процеса и у регіоні ЛАКБ, інші причини. Ефективні державні механізми страхування, кредитування, лізингу при здійсненні експортних операцій в Україні відсутні. Фінансовий стан українських підприє ств — критичний, а про їхні оборотні кошти наразі ліпше не згадувати. Як інколи жартують у дипло атичних колах — поверніться лице до вось ого закону Паркінсона: щоб творити прекрасне, потрібна міцна фінансова підтримка.

 

« Содержание


7


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я