Інноваційні відносини і
культура підприємництва у ВНЗ
О.О.
Романовський
У статті аналізуються сутність, види і розвиток інноваційних відносин у ВНЗ, досліджуються проблеми інноваційної підприємницької культури в європейських ВНЗ.
The essences, types and development of
higher éducation establishments innovation relations are analyzed. The
problems of innovative entrepreneurial culture at the European higher education
establishments are examined.
Ключові слова: підприємництво у ВНЗ, інноваційні відносини у ВНЗ, інновації, суб'єкт і об'єкт інноваційних відносин, інноваційна підприємницька культура у ВНЗ.
Важливими і актуальними для подальшого розвитку вищих навчальних закладів (ВНЗ) і системи вищої освіти в цілому, їхнього стабільного фінансового стану в умовах економічної кризи і зменшення бюджетного фінансування й держаної підтримки є впровадження нових технологій та інновацій в галузі вищої освіти, грамотна інноваційна й підприємницька політика ВНЗ. Велику роль у стабілізації розвитку і фінансового стану ВНЗ відіграють інноваційні відносини членів колективів, рівень їхньої підприємницької культури, готовність до співробітництва і спільного вирішення проблем.
Мета статті — дослідження сутності інноваційних відносин у ВНЗ, аналіз досвіду європейських університетів у сфері підприємницької культури.
Інноваційній політиці ВНЗ присвячено роботу [1], інноваційній діяльності ВНЗ [2],
управлінню ВНЗ в умовах інноваційної економіки [3], становленню і розвитку інновацій у вищій школі [4],
процесу інноваційного розвитку освіти в Україні [5], питанню конс'юмеризму [6]. Досвіду утворення і діяльності підприємницьких ВНЗ, проблемам поєднання в них академічної місії з підприємництвом присвячено праці
[7-10], проблемам виникнення і розвитку культури підприємництва у ВНЗ
[11-13].
Розглянемо далі сутність, види і розвиток інноваційних відносин у ВНЗ, а також — проблеми інноваційної підприємницької культури в європейських ВНЗ.
ВНЗ як суб'єкт і об'єкт інноваційних відносин. Будь-якому процесу відповідають певні відносини, що складаються між його учасниками. Для інноваційної політики характерні інноваційні відносини, що реалізовуються суб'єктами і об'єктами управління.
Суб'єкт управлінських відносини — це активна ланка, що впливає на ці відносини; об'єкт управлінських відносини — це пасивна ланка відносин, що сприймає вплив і піддається його дії. У цьому сенсі будь-який суб'єкт (носій) управлінських відносин тією або іншою мірою є як активною, так і пасивною ланкою. Суб'єктами (носіями) інноваційних відносини вищої школи є всі члени суспільства, соціальні групи, соціальні структури, які так або інакше мають відношення до сфери освіти, науки і виробництва. Вони можуть бути індивідуальними і асоційованими (колективними).
ВНЗ може виступати також суб'єктом і об'єктом взаємодії із зовнішнім середовищем на макро-, мезо- і мікрорівнях (з точки зору дії інноваційних відносини на зовнішнє
середовище за силою і значимістю дії, а також за просторовим обсягом і ефектом дії). З позицій макроекономіки як суб'єкти інноваційних відносини можуть виступати й самі ВНЗ, що є інституційними ланками формальної системи освіти. В той же час вони виступають як об'єкт управління. ВНЗ може виступати як господарюючий суб'єкт і у складі науково-виробничого ко плексу, і в регіональній освітній систе і, і в систе і безперервної освіти, вступаючи як у внутрішні (внутрішньо-університетські (внутрішньо-інститутські), внутрішньо-корпоративні), так і в зовнішні управлінські відносини з довкілля . На ікрорівні суб'єкта и інноваційних дій виступають керівники ВНЗ, структурного підрозділу, що відповідає за інноваційну політику. Об'єктами управління є, з одного боку, інноваційна діяльність, з іншого — весь персонал ВНЗ.
Власне інноваційні відносини виникають іж людь и з приводу фор ування і реалізації інновацій. При цьому процеси, пов'язані з виробництвом і відтворенням нового (нового знання, нового продукту або послуги, нових управлінських ко бінацій, нових суспільних відносин) або просто із внесення з ін у вже відо е, ають бути не стихійни и , безсвідо и и , а неод інно свідо о поставлени и на наукову основу і ати характер спеціалізації. З о енту, коли інноваційні відносини стають таки и, що постійно відтворюються, ожна говорити про особливий тип управлінських відносини — інноваційні відносини, які ають ісце в будь-якій сфері людської життєдіяльності, у то у числі і в освіті, де присутні інноваційні відносини як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. Вони реалізуються через інтереси суб'єктів і об'єктів освіти
» следующая страница »
1 23 4 5 6 7 8