- ПДВ стягується на всіх етапах виробництва і обігу товарів, а акцизи - лише в сфері виробництва (винятком з цього правила є акцизи на товари, що імпортуються, оскільки платниками акцизів в даному випадку стають організації, які закупили підакцизні товари, в тому числі і для їх подальшої реалізації).
В даний час акцизи застосовуються в усіх країнах з ринковою економікою. Вони встановлені на обмежений перелік товарів та відіграють подвійну роль: по-перше, це одне з важливих джерел доходів бюджету; по-друге, це засіб обмеження споживання підакцизних товарів (в основному соціально шкідливих) і регулювання попиту та пропозиції товарів.
В країнах-членах Євросоюзу діють загальні правила обкладання акцизами тютюнових виробів, алкоголю та алкогольних напоїв. Основний зміст даних правил зводиться до того, що зобов' язан-ня сплатити акцизи за такими товарами наступає, якщо вони вироблені в країнах ЄС чи ввезені до них. В країнах Євросоюзу товари можуть вільно обертатись без податкових наслідків. Податок з цих товарів стягується лише тоді, коли вони надходять до споживача. Часовий режим означає, що сплата податку відкладена до того моменту, поки товар не опиниться у споживача, тобто в роздрібній торгівлі. Згідно з єдиною акцизною системою ЄС акцизом не обкладаються товари, що переміщуються між акцизними складами чи з акцизного складу - іншому зареєстрованому торговцю країни-члена ЄС.
Якщо характеризувати ставки акцизів в краї-нах-членах Євросоюзу, то варто відзначити значні диспропорції між старими і новими членами Євро-союзу. Так, акцизи на слабоалкогольні напої складають лише 0,09 євро за літр в Чехії, Латвії і Мальті, а в Фінляндії - 1,43 євро за літр. В свою чергу акциз у вартості стандартної пляшки міцного алкогольного напою об' ємом 0,7 літрів складає 1,68 євро на Кіпрі та 15,41 євро у Швеції [5, с. 97]. Така різка диференціація акцизів стимулює актив
ний туристичний шопінг з метою експорту підакцизних товарів (переважно алкогольних напоїв, акцизних виробів і бензину) із країн з низьким рівнем акцизів в країни Євросоюзу, що стягують високі акцизи.
Мито стягується при перетині кордону, тобто при імпорті, експорті та транзиті товарів. Мито включається в ціну товарів, його ставка диференційована за групами товарів, перелік яких значно ширший за перелік підакцизних товарів.
Країни Заходу використовують сьогодні митне оподаткування на відносно низькому рівні. Так, середній рівень мита, розрахований для митних тарифів США, Японії, єдиного митного тарифу ЄС, Швеції, Швейцарії, Норвегії, Австрії, Канади і Фінляндії, складає близько 6% від вартості товару [1, с. 98].
В країнах, що розвиваються, рівень митного оподаткування імпорту значно вищий. Середній рівень митних тарифів багатьох країн, що розвиваються, складає 38-40%, а ставки коливаються від 1 до 100% і більше. На окремі товари встановлюється мито 150-200% і вище [7].
Висновки. Непрямі податки займають дедалі вагомішу частку у системах оподаткування країн світу. Розвиваються різні форми непрямих податків, варіюють їх ставки у різних країнах. Чітко простежується взаємозв' язок між ставками непрямих податків та динамікою залучення іноземних інвестицій. Податкова політика урядів більшості країн повинна бути спрямована сьогодні на зменшення частки ухилянь від сплати непрямих податків з одночасним зменшенням адміністративного тягарю їх справляння.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 67