- перевірка наявності, стану і забезпечення збереження майна;
- зменшення ризиків у проведенні операцій, пов'язаних з ефективним використанням ресурсів;
- розробка і подання пропозицій щодо усунення виявлених недоліків та пропозицій з підвищення ефективності управління.
Рішення про необхідність внутрішнього аудиту приймається власником чи вищим керівництвом підприємства. При цьому внутрішній аудит необхідний не лише керівництву, а й управлінському персоналу підприємства, оскільки основною його задачею є досягнення поставлених цілей найбільш ефективним способом. За таких умов внутрішній аудит є тим об' єктивним та незалежним джерелом інформації, яке допоможе менеджерам оцінити якість виконання прийнятих управлінських рішень.
Часто виникає питання, чи потрібен підприємству саме внутрішній аудит, коли деякі підприємства вже мають у своїй структурі служби внутрішнього контролю (СВК) та контрольно-ревізійні відділи (КРВ). Але необхідно розмежовувати функції вказаних систем із функціями внутрішнього аудиту.
СВК, як правило, займаються розробкою та впровадженням різноманітних систем контролю, тоді як внутрішній аудит проводить оцінку їх ефективності.
КРВ фокусуються на виявленні помилок та зловживань щодо фактів, які вже відбулися, тоді як внутрішній аудит орієнтований на перспективу, тобто на аналіз майбутньої діяльності. Таким чином, аудит оцінює можливість та пропонує шляхи зниження ризиків та/або негативних ефектів їх впливу.
Необхідно відмітити також, що наявність у підприємства укладеного договору на проведення зовнішнього аудиту не виключає необхідності внутрішнього аудиту, оскільки вони виконують різні функції.
Помилково думати, що внутрішній аудит може проводитися тільки компетентними співробітниками, що працюють на підприємстві. Функції внутрішнього контролю можуть бути реалізовані в декілька способів:
1) створення власної служби внутрішнього аудиту. До переваг даного способу можна віднести той факт, що співробітники добре знайомі із внутрішньою організацією підприємства та галузевими особливостями бізнесу, при цьому отримані навички та досвід при виконанні завдань аудиту залишаться всередині підприємства;
2) використання аутсорсингу, тобто повна передача функцій внутрішнього аудиту спеціалізованій компанії чи зовнішньому консультанту;
3) використання ко-сорсингу. Він полягає в утворенні служби внутрішнього аудиту в рамках підприємства, але у деяких випадках залучаються експерти спеціалізованої компанії чи зовнішній консультант.
До потенційних переваг використання аутсорсингу та ко-сорсингу можна віднести: можливість користуватися послугами експертів у різних галузях; доступ до високопрофесійних аудиторських кадрів; гнучкість в питаннях залучення аудиторських ресурсів; доступ до новітніх технологій та методик проведення внутрішніх аудитів.
Який би підхід не обрало підприємство, не варто забувати, що внутрішній аудит має безліч можливостей, але не є універсальним рішенням усіх проблем підприємства. Так, внутрішній аудит не може ліквідувати чи ідентифікувати усі випадки людських помилок чи зловживань, але може мінімізувати їх вірогідність та збільшити вірогідність їх швидшого виявлення завдяки процедурам аудиту; внутрішній аудит не може аудиювати кожен бізнес-процес щорічно, але може оптимі-зувати вибір галузей (підрозділів, операцій) для перевірки на основі проведення попереднього ризик-аналізу; внутрішній аудит не повинен розробляти процедури та схеми дій для підрозділів чи відділів підприємства, оскільки це вплине на незалежність аудиту, але може аналізувати процедури, розроблені іншими підрозділами, на предмет їх ефективності в рамках системи внутрішнього контролю підприємства.
» следующая страница »
1 2 34 5