Ці принципи оподаткування були сформовані А. Смітом, але вони й на сьогодні не застаріли й не втратили своєї актуальності. У 1991 році було прийнято Закон Української РСР «Про систему оподаткування», в якому викладено принципи оподаткування (див. рис. 2.1). У цьому законі назви й зміст принципів визначені відповідно до вимог ринкової економіки, тобто відповідно до об’єктивних законів ринку. У ньому проглядається поняття ринку як економіки вільного підприємництва.
У подальшому цей закон доповнювався новими законодавчими актами, що забезпечують свободу підприємницької діяльності. Так, у 1998 році Президент України видав Указ № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», у якому передбачено обмеження втручання державних органів у підприємницьку діяльність. Указ заборонив проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов’язань перед бюджетом, крім зобов’язань по бюджетних позиках і кредитах, гарантованих бюджетними коштами (див. Додаток 5).
У процесі розвитку ринкових відносин структура податкових органів і принципи оподаткування зазнали змін. Прийнятим у 1997 році Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про систему оподаткування» наведені вище (рис. 2.1) принципи істотно змінені й доповнені з урахуванням змін, що відбулися (рис. 2.2).
Вони у більш повному обсязі відображають тенденції розвитку ринкової економіки, враховують досвід розвинених країн і результати вдосконалення системи оподаткування в Україні за роки її незалежності.
Практика функціонування податкових систем у розвинених країнах показує, що наша вітчизняна система принципів може бути доповнена такими:
• домінування у системі й методах оподаткування регулюючої і стимулюючої підприємницьку діяльність функцій;
• виключення з практики роботи податкових органів можливості подвійного оподаткування;
Рис. 1.1. Принципи оподаткування
• віднайдення взаємних інтересів між працівниками податкових органів і платниками податків у розширенні податкової бази з метою збільшення абсолютної податкової суми при діючих або знижених податкових ставках;
• надання платникові податків державою послуг і допомоги. еквівалентних вилученій податковій сумі;
• прозорість використання коштів. що надходять до держбюджету від платників податків;
Рис. 1.2. Принципи оподаткування, що відображають тенденції й напрями розвитку ринкової економіки
• обмеження розміру коштів, що вилучають у платників податків, 30-35% доходу, як це прийнято у світовій економіці;
• відкритість підготовки й обговорення законів про оподаткування із залученням представників підприємницького сектора.
Податкова система в перехідний період до ринкових відносин поки ще не має достатнього рівня надійності функціонування. Не
досягається планованого збирання податків. значна частина коштів залишається «під дахом» тіньової економіки. Це пояснюється. значною мірою. політичною нестабільністю в Україні. нерівномірним розвитком провідних галузей економіки. значною кількістю збиткових підприємств: у промисловості їх 50%. в АПК - 80%.
Процедура вилучення податків вимагає спрощення. є також потреба в скороченні кількості податків. Податкові пільги спотворюють структуру й пропорції розвитку. породжують зловживання й зростання невиправданих адміністративних витрат. Податкова система нестабільна й не встигає адаптуватися до змін у ринковій кон’юнктурі. Постійні зміни. що вносяться в основне законодавство. дезорієнтують платників податків і спонукають їх до ухилення від сплати податків. вишукуючи для цього різні способи. Тому дотримання податкової дисципліни набуває характеру досить обтяжної процедури. Діюча податкова система не забезпечує ефективного підходу до оцінки доходів ні по горизонталі. ні по вертикалі.
» следующая страница »
1 ... 6 7 8 9 10 1112 13 14 15 16 ... 224