Обумовлюючи ціну товару, у контракті купівлі-продажу вказують: одиницю виміру ціни, базис ціни, валюту ціни, спосіб фіксації ціни та рівень ціни.
Порядок визначення одиниці виміру ціни залежить від характеру товару та від практики, що складається у торгівлі даним товаром на світовому ринку. Ціна у контракті може бути встановлена:
- за визначену кількісну одиницю (чи за конкретне число одиниць) товару, вказану у звичайно вживаних у торгівлі одиницях виміру (маси, довжини, площі, обсягу, штук, комплексів і т.д.), або у числових одиницях (сотня, дюжина тощо);
- за одиницю маси з огляду на базисний вміст основної речовини у товарі (для руди, концентратів, хімікалій і т.д.);
- за одиницю маси залежно від коливань натуральної маси, вмісту побічних домішок і вологи.
З поставки товарів різної якості ціна встановлюється за одиницю товару кожного виду, сорту, марки зокрема. Якщо за одним контрактом поставляється велика кількість різних за якісними характеристиками товарів, то ціни на них, як правило, вказуються у специфікаціях, що є невід’ємною складовою контракту.
За поставок комплексного обладнання ціни звичайно встановлюються за позиціями на кожну часткову поставку чи на окремі комплектуючі й вказуються у додатку до контракту.
Якщо в основу ціни покладено одиницю маси, то потрібно виявити характер маси (брутто, нетто, брутто за нетто), або обумовити, чи включає ціна вартість тари й упаковки. Така вказівка потрібна також і тоді, коли називається ціна за штуку, за комплект.
Базис ціни вставнолює, чи входять транспортні, страхові, складські та інші витрати на доставку товару в його ціну. Базис ціни звичайно визначається використанням відповідного терміна (франко-підприємство, франко- транспортер, ФОБ, КАФ, СІФ та ін.) із зазначенням назви пункту поставки товару. Наприклад, у контракті записується: “Ціна становить 100 дол. США франко-вагон кордон прикордонна станція м. Чоп країни продавця”.
Валюта ціни. Ціна у контракті може бути виражена у валюті країни- експорта, імпортера чи у валюті “третьої країни”. На вибір валюти значною мірою впливають торгові звичаї, що існують в торгівлі цими товарами. Наприклад, у контрактах на каучук, кольорові метали прийнято вказувати ціни в фунтах стерлінгів, у контрактах на нафтопродукти, хутро - американських доларах.
З огляду на це, слід мати на увазі, що, по-перше, експортер звичайно прагне зафіксувати ціну у відносно стійкій валюті, а імпортер, навпаки, зацікавлений у тому, щоб встановити ціну у валюті, що знецінюється.
По-друге, не можна забувати про таке явище у міжнародній торгівлі, як “валютний демпінг”, (або “валютний прибуток”), виникнення якого зумовлене різницею у русі валютних курсів валют контракту по відношенню до американського долара при довгострокових договорах поставок.
В ціноутворенні розрізняють групу ціноутворюючих факторів, які впливають на зміну ціни в ту чи іншу сторону. Серед них:
1) закон вартості;
2) конкретно-економічні фактори: дохід і збори, споживчі потреби і якість, зовнішній вигляд, надійність, попит і пропозиція на товар з врахуванням товарів-субститутів;
3) загальноекономічні фактори: економічний цикл, сукупний попит і пропозиція, інфляція;
4) специфічні фактори: сезонність, експлуатаційні вит-рати, комплектність, гарантії, умови обслуговування;
5) зовнішньоекономічні фактори: державне регулювання, валютний курс;
6) спеціальні фактори: політичні, військові.
На світовому ринку процес ціноутворення має свої особливості, пов’язані з тим, що члени міжнародної торгівлі стикаються на ринку з великою кількістю конкурентів. Виходячи з цього, вони повинні постійно працювати в режимі порівняння власних витрат виробництва не тільки з внутрішніми ринковими цінами, але й зі світовими. При цьому світові ціни базуються на національних і виступають як їх модифікація.
» следующая страница »
1 ... 237 238 239 240 241 242243 244 245 246 247 ... 433