□ коефіцієнт частки чистого прибутку у виручці від реалізації продукції характеризує здатність підприємства генерувати чистий прибуток із об’єму реалізованої продукції;
□ фондовіддача - розраховується за формулою:
РП
Ф д _^=,
від
ОФ
де Фвід - фондовіддача основних фондів;
РП - результат від реалізації продукції, товарів та надання послуг, грн.;
ОФ - середньорічна вартість основних фондів, грн.
Цей показник показує скільки гривень реалізованої продукції припадає на одну гривню основних виробничих фондів.
Отже, чим вищим є значення коефіцієнту співвідношення чистого і балансового прибутку, коефіцієнту частки чистого прибутку у виручці від реалізації продукції та фондовіддачі, тим більш ефективнішою є робота акціонерного товариства. Це є свідченням привабливості емітента для інвесторів, тому що вказує на можливість отримати високі доходи на придбані акції.
Більш детальні аналітичні дослідження фінансового стану підприємства з ціллю визначення рівня надійності випущених цінних паперів можна виконати на основі структурного аналізу змін фінансового стану емітента, який дозволить оцінити ступінь впливу окремих факторів (збільшення величини позикових засобів) на фінансове положення акціонерного товариства і відповідно на надійність його цінних паперів.
Співставляючи структуру змін в активі і в пасиві балансу емітента можна зробити висновки про те, через які джерела здійснюються надходження нових засобів і в які активи вони вкладені. Тому слід проаналізувати:
□ співвідношення зміни величини основних засобів за звітний період зі змінами підсумку балансу;
□ співвідношення зміни величини оборотних засобів зі зміною підсумку балансу;
□ співвідношення зміни величини джерел власних засобів зі зміною підсумку балансу;
□ співвідношення зміни величини позичкових засобів зі зміною підсумку балансу.
Аналіз вище наведених співвідношень дає можливість зробити висновки про зміну інвестиційної привабливості підприємства та про інвестиційний ризик його цінних паперів.
Порівнюючи співвідношення активу балансу (перше і друге співвідношення), можна визначити на збільшення якого виду майна (основні або оборотні засоби) був направлений приріст джерел інвестування. А порівняння третього і четвертого співвідношення пасиву балансу дозволяє визначити, приріст якого виду джерела засобів здійснив найбільший вплив на збільшення майна підприємства за певний період.
Інвестиційні можливості цінних паперів можуть оцінюватись на основі аналізу платоспроможності, ліквідності і фінансової стійкості емітента.
Розглянемо аналіз платоспроможності і ліквідності працюючого капіталу підприємства.
Так, поточні зобов’язання, тобто поточні короткострокові пасиви, найбільш небезпечні з позиції інвестиційного ризику. Їх короткостроковість потребує концентрації активів в готівковій формі. Це призводить до певної зупинки капіталу. Тому відносно вільним капіталом, який можна направити на обслуговування будь-яких інших операцій, можна визнати різницю між поточними (ліквідними активами) і поточними короткостроковими зобов’язаннями. Чим більшим буде значення цієї різниці, тим більш динамічною є робота емітента, є вищою здатність платити по зобов’язанням, розширюватись і ризикувати інвестиціями в цьому випадку можна безпечно.
Виходячи з вищенаведеного, можна розрахувати:
□ коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал), який визначається за формулою:
К Грошові кошти та їх еквіваленти
а Поточні зобов, язання + Доходи майбутніх періодів ’
» следующая страница »
1 ... 151 152 153 154 155 156157 158 159 160 161 ... 433