За способом вираження результатів, вимірювання розрізняють абсолютні і відносні [92].
Абсолютні — це вимірювання, які засновані на прямих вимірюваннях однієї чи кількох основних величин або з використанням значень фізичних констант.
Відносні — це вимірювання відношення однієї величини до другої однойменної величини, що відіграє роль одиниці, або вимірювання певної величини щодо однойменної величини, яка прийнята за вихідну.
Всі методи вимірювань можна використовувати за допомогою контактного способу, за яким вимірювальні поверхні приладу взаємодіють з виробом, що перевіряється, або безконтактного способу, коли взаємодія відсутня.
Основними характеристиками вимірювань є: принцип вимірювань, метод вимірювань, похибка, точність, правильність і достовірність вимірювань [92].
Принцип вимірювань — фізичне явище або сукупність фізичних явищ, що покладені в основу вимірювань. Наприклад, вимірювання температури з використанням термоелектричного ефекту.
Метод вимірювань — сукупність прийомів використання принципів і засобів вимірювання. Засобами вимірювань є технічні засоби, що мають нормовані метрологічні характеристики.
Правильність вимірювань — це якість вимірювання, що відображає близькість до нуля систематичних похибок результатів, тобто таких похибок, які залишаються постійними чи закономірно змінюються при повторних вимірюваннях однієї і тієї ж величини.
Достовірність вимірювань — це довіра до результатів вимірювання. Вимірювання можуть бути достовірними і недостовірними. Це пояснюється наявністю чи відсутністю ймовірних характеристик їх відхилень від дійсних значень відповідних величин. Результати вимірювань, ймовірність яких невідома, не мають ніякої цінності.
Засоби вимірювань — це технічні засоби, що використовуються під час вимірювань і мають нормовані метрологічні характеристики. Розрізняють такі засоби вимірювань, як міри, вимірювальні прилади, вимірювальні перетворювачі, допоміжні засоби вимірювань, вимірювальні установки та вимірювальні системи [92].
Клас точності засобу вимірювання — це його узагальнена характеристика, визначена межами допустимих і додаткових похибок, а також іншими властивостями засобів вимірювання, що впливають на їх точність і визначаються стандартами на окремі види засобів вимірювання. Клас точності, хоч і характеризує сукупність метрологічних характеристик даного засобу вимірювання, однак не визначає однозначно точність вимірювання, оскільки остання залежить від методу вимірювань і умов їх виконання [92].
Повіркою засобів вимірювання називається сукупність дій, які виконуються для визначення і оцінки похибки засобів вимірювання з метою встановлення відповідності точносних характеристик регламентованим значенням і придатності засобу вимірювання для використання [92].
Повірці не підлягають засоби вимірювань, що використовуються тільки для встановлення факту зміни значення фізичної величини без якісної оцінки цієї зміни. Вони можуть бути віднесені до індикаторів, на лицьовому боці яких наносять позначку “І”.
Можуть не підлягати періодичній повірці засоби вимірювання, що використовуються для навчальних чи демонстраційних цілей. На них наносять чіткі позначки “Н” (навчальний). Для інших цілей ці засоби вимірювання не можуть бути використані. Контроль за їх справжністю повинен здійснюватись у порядку, встановленому правилами експлуатації, і відповідати вимогам навчального процесу.
Всі інші засоби вимірювання підлягають повірці. Вид повірки залежить від того, якою метрологічною службою вона здійснюється (державною чи відомчою), на якому етапі роботи засобів вимірювання (первинна, періодична, позачергова) знаходиться, від характеру повірки (інспекційна, експертна). В Україні організація і проведення повірки засобів вимірювання регламентується державними стандартами ГОСТ 8.002-86 та ГОСТ 8.513-84.
» следующая страница »
1 ... 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 ... 148