Основи стандартизації та сертифікації товарів і послуг

Порівняння показників якості продукції за шкалою відношень має такі особливості врахування їх динаміки: у разі зростання якості відношення числових значень одиничних показників якості продукції порівняно з вихідною (чи зразковою), виявляються більшими від одиниці, а зниження показників якості продукції — менше, ніж одиниця. Тоді результати порівняння виявляються більшими від одиниці, можна зробити висновок, що якість про­дукції, порівняно з вихідною, підвищилася; для результатів по­рівняння, менших від одиниці, — зменшилася. Одиничний рівень відповідає сталій якості. Якщо деякі результати порівняння більші від одиниці, а інші — менші, то переходять до порівняння комп­лексних показників якості продукції.

Для вимірювання якості за шкалою порядку досить порівняти значення тільки тих одиничних показників якості, які відмінні між собою. Це дає змогу значно зменшити трудомісткість вимі­рювання якості, порівняно з витратами праці, яких вимагає ви­користання інших шкал.

Вимірювання якості за шкалою інтервалів чи за шкалою відно­шень є більш інформативнішим і показує, “на скільки” чи “у скільки разів” якість однієї продукції вища чи нижча від якості іншої. Для цього досить порівняти значення комплексних показ­ників якості.

Очевидно, що результати вимірювань якості продукції зале­жать від вдалого вибору зразків для порівняння. Стандартні зраз­ки для порівняння, які ще називають еталонами якості, поділя­ють на три групи:

♦                еталони, що відображають досягнутий рівень якості про­дукції (в галузі, в Україні, у світі), основним призначен­ням яких є сертифікація серійної продукції;

♦                еталони, що відображають перспективний рівень якості, які сприяють стимулюванню конкурентоспроможності про­дукції;

♦                спеціальні еталони, що сприяють вирішенню певних зав­дань.

Показники якості еталона (одиничні й комплексні) назива­ються базовими. Оскільки виготовити такий базовий еталон, в якому всі показники були б найвищими, практично неможливо,

то за еталони беруть тільки реальні для виробництва зразки про­дукції, а за базові показники — їхні показники якості. Порівняння здійснюють за відносними показниками якості продукції.

Абсолютних значень показників якості не застосовують, оскіль­ки вони дають неоднозначні результати; тому користуються відносними. Оскільки одиничних відносних показників якості продукції завжди багато, то ламана лінія, яка їх з’єднує, утворює так званий рівень якості продукції, який може бути вищим чи нижчим, а ніж лінія якості еталона, або перетинатися з нею. Ета­лонний рівень якості, що відповідає значенням базових показ­ників, є прямою лінією, яка паралельна осі абсцис і перетинаєть­ся з віссю ординат у точці (0;1).

Рівнем якості виробів називають відносну характеристику по­казників їхньої якості, порівняно з аналогічними базовими по­казниками якості зразкових (еталонних) виробів.

Визначають рівень якості виробів за допомогою диференцій- ного, комплексного чи змішаного методів. Оптимальним виз­нається такий рівень якості виробів, за якого найближчі до їхніх базових показників значення отримують із найменшими витра­тами на виробництво виробів.

Динамічна якість виробів — це показник, який встановлює залежність показників довговічності від чинників, що зумовлю­ють прискорення його спрацювання (вібрацій, дисбалансів, пруж­них деформувань, низької точності виготовлення).

2.             Диференційний метод визначення рівня якості продукції

Диференційний метод полягає в порівнянні множини одинич­них показників якості з відповідною множиною значень відповід­них базових показників якості. Для цього знаходять значення відносних показників якості, як

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 31 32 33 34 35 3637 38 39 40 41  ... 82