Модель формування і функціонування ринку агропромислової продукції
У процесі дослідження реальних об’єктів та побудови їх моделей використовують різноманітні методи, що залежать від характеристик об’єкта, що досліджується , рівня наших знань про нього, мети дослідження та вимог до моделі. Най- розповсюдженішими системно-методологічними підходами до дослідження систем є аксіоматичний, імітаційний, оптимі- заційний та моделювання у вигляді «чорної скрині». Процес побудови аксіоматичної моделі полягає у відповідній інтерпретації та переведенні змістовного описання системи на мову строгих математичних термінів та відношень, у процесі чого усуваються неясності, суперечності, неповнота або надлиш- ковість, які властиві змістовному описанню системи. Однак це тягне за собою в деяких випадках ряд суттєвих спрощень, які можуть деформувати об’єктивні механізми функціонування реальної системи, що моделюється. Емпірико-статистичні моделі використовують широко відому кібернетичну ідею «чорної скрині». Що не дозволяє зробити висновків про структуру системи, причинно-наслідкові зв’язки та механізми її функціонування. Ці моделі являють собою моделі типу «вхід- вихід», і їх побудова зводиться до обґрунтування застосовності деяких теоретичних гіпотез про припустимі форми взаємозв’язку між входами та виходами системи і відповідності модельних результатів виміряним значенням входів та виходів реальної системи. Аксіоматичні та статистичні моделі — це моделі описового, або дескриптивного типу. Оптимізаційна модель включає в себе формальну модель взаємозв’язків між змінними та параметрами, а також опис критеріїв якості функціонування системи у вигляді функцій, залежних від цих змінних та параметрів. Імітаційні моделі складних систем є найрозпо- всюдженими внаслідок своєї універсальності. Можливості проведення чисельних експериментів, планування різноманітних змін. Основу імітаційних моделей складають сукупні знання експертів з даної проблеми. Імітаційні моделі дозволяють дослідити загальносистемні властивості, поведінку системи в особливих ситуаціях. Знайти кращі значення параметрів системі, які до початку дослідження були вільними, прогнозувати поведінку системи в часі. Алгоритмічна структура імітаційних моделей сприяє реалізації різноманітних схем ієрархічного підпорядкування та координації між елементами моделі [33, с.92-93].
Для створення та формування моделі ринку агропромислової продукції як ланки між дослідником і безпосередньо реальним ринком, повинен задовольняти таку класифікацію:
1. За територіальною ознакою: місцевий, районний, регіональний, національний, міжнаціональний (по групах об’єднання країн), всесвітній (глобальний) ринки.
2. За товарними знаками: ринок засобів виробництва, ринок продовольства, що складається з підрядних ринків зерна, м’яса, цукру, молока, молочних продуктів.
3. За ресурсними ознаками: ринок нерухомості, ринок землі, ринок трудових ресурсів, ринок цінних паперів, ринок послуг.
4. Підрядні ринки зерна — за всією гамою культур сівозміни.
5. Підрядні ринки м’яса — за всією гамою своєї сировини: баранини, свинини, яловичини, курятини, кролятини тощо.
Світовий досвід показує, що створення та формування ефективного продовольчого ринку та набору низки адекватних моделей є доволі складною проблемою, оскільки вимагає узгодженню між собою ряду внутрішньо суперечливих критеріїв. Причому, на продовольчому ринку потрібно зберігати досконалу конкуренцію з забезпеченням необхідного захисту вітчизняного товаровиробника [75]. Аналізуючи сказане, можна стверджувати, що тема створення моделі формування і функціонування ринку агропромислової продукції є актуальною.
Важлива роль організації продовольчого ринку залежить від створення умов ринкової інфраструктури: бірж, торгових домів, прозорих аукціонів, фірмових магазинів.
» следующая страница »
1 ... 9 10 11 12 13 1415 16 17 18 19 ... 111