Основи менеджменту

-                  З -тій підетап - впровадження прогресивних форм організа­ції праці, посилення кооперативного руху, розширення економіч­ної свободи;

-                  4-тий підетап - впровадження територіального господар­ського розрахунку на всіх рівнях управління;

-                  5-тий підетап - початок ринкових реформ. Реалізація цього шдетапу здійснюється вже в умовах розвитку незалежної націо­нальної економіки України.

3.2.   Становлення перших теорій управління

Сильним поштовхом до розвитку управління виробництвом стала промислова революція XVIII століття, коли відбувався перехід до великих підприємств. Замість ремісника, майстра- віртуоза, центральною фігурою став найманий робітник, який не мав певної кваліфікації.

Одним з головних джерел політекономії є англійська політ­економія в особі А.Сміта та Д.Рікардо, яка приділяла значну увагу питанням управління в нових умовах: фабричному розподілу праці, організації виробничого контролю та ін.

Значну увагу управлінню працею людей на капіталістичній фабриці приділяли соціалісти-утопісти, особливо Роберт Оуен. Він звертав особливу увагу на те, що ми сьогодні називаємо “люд­ським фактором”. Оуен не обмежувався чистою теорією. На поча­тку XIX ст. на своїй текстильній фабриці він здійснив сміливий експеримент, у ході якого на підприємстві було організовано хар­чування робітників, а в заводському селищі побудована нова шко­ла і проведено благоустрій території.

Оуен використовував для підвищення продуктивності праці моральні стимули: бажання людини бути не гіршою за інших; він реалізував на виробництві дух здорового змагання: у кращих робітників на верстатах з’являлися червоні стрічки, у середніх - зелені, а у поганих - жовті.

З        розвитком капіталізму, удосконаленням технічних засобів, концентрацією виробництва значення управління і управляючих суттєво збільшується, а управління розділяється, спеціалізується. Поряд з лінійними керівниками виникають органи функціональ­ного управління. Вже наприкінці минулого століття до управління підприємством ставляться як до науки і мистецтва, яким потрібно вчитися. До вирішення завдань управління виробництвом залуча­ються економіка, психологія, соціологія, математика. З’являються оригінальні праці з управління виробництвом.

Одним із перших, хто створив цілісну систему управління ви­робництвом, був американський інженер Фредерік Уінслоу Тейлор (1856-1915). “Система Тейлора” заклала основи наукової організації праці.

Ця система стосовно заробітної плати означала:

-              заробітна плата виплачується людині, а не місцю;

-                 встановлення розцінок повинно ґрунтуватися на точних знаннях, а не на здогадках;

-               розцінки, які ґрунтуються на точних знаннях, повинні бути єдиними;

-               завдяки таким розцінкам товари виробляються дешевшими, а робітники одержують більш високу заробітну плату, ніж звичайно;

-               така заробітна плата формує кращих робітників, дає їм мож­ливість більше заробити, знищує причини навмисної повільності в роботі, пробуджує інтерес робітників та підприємців до співробіт­ництва.

Застосування системи Тейлора вимагало нової організації управ­ління, нових обов’язків управляючих. Головним тут була заміна чисто лінійної, “військової” організації прямого підпорядкування функціональною. Особлива увага приділялася функції плануван­ня. Тейлор говорив, що завод повинен управлятися не стільки директором-розпорядником, скільки плановим відділом. Щоденна робота всього заводу повинна спрямовуватися різними функціональними особами відділу так, щоб в усякому разі в теорії завод міг би працювати без перешкод навіть у тому випадку, якби директор-розпорядник, управляючий та їх помічники, які не входять у плановий відділ, всі відразу були відсутні протягом місяця.

 

« Содержание


 ...  63  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я