Основи менеджменту

•              члени організації можуть здійснювати взаємодію один з одним;

•              члени організації бажають робити те, що вони роблять;

•               мета об’єднує людей.

На практиці формальні зв’язки є основою затверджених в організації посадових інструкцій, особливо в частині опису характеру відносин між різноманітними посадами. Такими відношеннями, наприклад, є відношення між директором заводу і начальником цеху незалежно від того, хто займає ці посади. Фор­мальні зв’язки цілком легалізує тільки перша з вищезгаданих умов, а дві інших умови - частково. Ці зв’язки носять заданий спроектована організація являє собою «набір» формальних зв’яз­ків або зв’язків між «неживими» осередками організації.

Неформальні зв'язки з’являються тоді, коли формальні зв’язки не виконують своєї ролі або не слугують інтересам робітника або інтересам організації. В основі неформальних відносин лежать відносини не між установленими посадами, а між конкретними індивідами, тобто це не відносини між будь-яким директором і будь-яким начальником цеху, а відносини між конкретною люди­ною, що займає посаду директора, і конкретною людиною, що є начальником цеху. Неформальні зв’язки існують завжди, тому що практично неможливо втиснути в посадову інструкцію всі нюанси реального життя, у всьому його багатстві й з усіма його протиріччя­ми. Реальні люди, бажаючи робити речі дещо по-іншому, можуть будувати свої відносини не так, як це продиктовано інструкцією.

Поява неформальних зв’язків є індивідуальною захисною реак­цією індивідів на неадекватну адаптацію організації до змін зо­внішнього і внутрішнього середовища. Внаслідок розвитку в ор­ганізації неформальних зв’язків в ієрархічній субординації в реа­лізації владних прав та інформаційного забезпечення може спо­стерігатися зміна позиції.

Неформальні зв’язки є основою формування неформальних груп, появи неформальних лідерів і створення «паралельної» не­формальної організації. За значної розбіжності між зафіксованою у відповідних документах формальною організацією і реально існую­чою неформальною керівник, залежно від рівня ефективності тієї або іншої, повинен або послабити, або навіть усунути неформальні зв’язки, або ж, якщо вони більш ефективні, організаційно легалізува­ти, зробивши їх частиною нової формальної організації. Даний процес називається формалізацією організації.

Централізація та децентралізація У невеличкій організації всі рішення можуть прийматися її керівником. Проте зі збільшенням розмірів організації, масштабу і складності робіт може створитися ситуація, коли керівник буде перевантажений прийняттям рішень, навіть якщо він тільки цим і буде займатися. У цій ситуації виникає запитання: чи повинні права бути концентровані або роз­поділені в організації? На практиці це дилема централізації або децентралізації, яка являє собою проблему у проектуванні організа­ції.

Централізація - це концентрація прав прийняття, вирішення, зосередження владних повноважень на верхньому рівні керів­ництва організацією. Централізація є реакцією організованої системи, спрямованої на запобігання перекручування інформації під час передачі її через усю кількість рівнів управління, вона полегшує вертикальну координацію - управлінські рішення «спускаються» зверху вниз, дозволяє використовувати досвід та краще розуміння цілей організації, які притаманні керівникам вищих ланок управління, забезпечує сильне керівництво, оскільки влада концентрується на вершині організаційної структури.

Децентралізація - це передача або делегування відповідаль­ності за ряд ключових рішень, а отже, і передача відповідно до цієї відповідальності прав на нижчі рівні управління організацією. Завдяки децентралізації повноваження на вирішення багатьох питань передаються на нижчі ланки управління, що забезпечує зменшення обсягу роботи вищого керівництва, вивільняє його час на вирішення кардинальних питань діяльності організації, працівники нижчих ланок управління отримують більшу можли­вість впливати на процес управління організацією, що у свою чергу забезпечує ширший спектр мотивації праці, зменшується кількість необхідних узгоджень, прискорюється процес прийняття рішень.

 

« Содержание


 ...  188  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я