Основи аудиту

Прогнозування показників форм фінансової звітності

Розробка рекомендацій по покращенню стану фінансової діяльності підприємства

Відновлювання

бухгалтерського

обліку

Розробка новітніх програм з обліку для автоматизованої обробки інформації на них

Впровадження передових методів і форм автоматизованого обліку

Складання форм звітності та декларацій

Оцінка майна у випадках приватизації, банкрутства, паювання, наслідування, безкоштовної передачі

Рис. 1.1. Види аудиторської діяльності та їх зміст

Рис. 1.2. Основні елементи визначення аудиторської діяльності

В Україні бухгалтерський облік підпорядкований потребам податко­вого законодавства, тому головне завдання аудиту теж зводиться до пере­вірки додержання вимог законодавства.

Отже, суть проблеми полягає, перш за все, у змісті критерію достов­ірності фінансової звітності, а не у порядку його встановлення.

Об’єктом аудиту на Україні вважають річну бухгалтерську звітність: Баланс (ф. №1); Звіт про фінансові результати (ф. №2); Звіт про рух грошо­вих коштів (ф. №3); Звіт про власний капітал (ф. №4) та примітки до фінан­сових звітів, яка відрізняється від фінансової, узагальненої в міжнародній практиці не лише складом, а й підходами до формування її показників.

Вказані проблеми не знайшли відображення в національному норма­тиві аудиту №3 «Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності» (дод. 2). У цьому нормативному документі відсутня узгодженість із Зако­ном України «Про аудиторську діяльність» (дод. 1), терміну визначення аудиту, його мети та критеріїв достовірності річної звітності. Визначення аудиту трактується як незалежна експертиза фінансових звітів та іншої інформації про господарсько-фінансову діяльність суб’єкта господарю­вання з метою формування висновків про реальний фінансовий стан цьо­го суб’єкта.

Основні критерії достовірності інформації у звітності розглядалися лише у нормативі 26 «Аудиторський висновок» (дод. 3). Вони ідентичні в основному трактуванню згідно з чинним законодавством України. З 15 грудня 2004 р. критерії достовірності інформації у звітності розгляда­ються у МСА 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність».

Згадані розбіжності у законодавчих актах трактування мети, об’єкта та суб’єкта аудиту і критерію достовірності інформації не сприяють більшому розумінню ролі і призначенню аудиту, а навпаки знижують цінність і якість професійних нормативів, не дають можливості чітко виз­начитись у принципових засадах аудиторської діяльності, тому потребу­ють термінового вдосконалення.

В зв’язку з цим, починаючи з 15 грудня 2004 року, набув чинності міжнародний стандарт аудиту (МСА) 200 «Мета та загальні принципи ауди­торської перевірки фінансових звітів» та змін внаслідок прийняття МСА 315,330,500.

Метою цього міжнародного стандарту аудиту є встановлення стан­дартів та надання рекомендацій щодо мети та загальних принципів ауди­торської перевірки фінансових звітів.

Цей стандарт передбачає мету аудиторської перевірки фінансових звітів, яка полягає в наданні аудиторові можливості висловити думку сто­совно того, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах згідно з визначеною концептуальною основою фінансової звітності. Крім того, стандарт передбачає загальні принципи аудиторської перевірки, її обсяг, обґрунтовану впевненість, відповідальність за фінансові звіти і особли­вості застосування в державному секторі (дод. 4).

Таким чином, міжнародний стандарт аудиту 200 із змінами сприяти­ме кращому розумінню ролі і призначенню аудиту.

 

« Содержание


 ...  9  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я