Аудиторський ризик та суттєвість в аудиті
Згідно з міжнародними стандартами аудиту 400 «Оцінка ризику і внутрішній контроль» і 330 «Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків» визначаються методичні рекомендації щодо оцінки властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю, їх вплив на незалежні процедури аудиту.
Про актуальність аудиторського ризику свідчить те, що в міжнародних стандартах 400 і 330 розглядаються його складові і методика розрахунку (дод. 10; дод. 11).
Мета стандартів — визначити повне поняття ризику і тестування системи внутрішнього контролю, оцінки ризиків з метою розробки процедур аудиту.
Щоб оцінити аудиторський ризик, необхідно аудитору виконати роботу на проведення аудиту з найменшим допуском помилок і забезпечити ефективність аудиторської перевірки.
Особливо важливе вивчення аудиторського ризику при аудиті зон ризику, коли оцінюються найбільш значні позиції об’єкта перевірки з урахуванням особливостей діяльності підприємства.
Зони розраховуються з усіх напрямів аудиторської перевірки.
Загальний аудиторський ризик включає: властивий ризик, ризик контролю і ризик виявлення помилок.
Властивий ризик — це ризик, пов’язаний з функціонуванням підприємства та наявністю виявлених помилок при перевірці бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що виникають під дією зовнішніх та внутрішніх факторів.
Властивий ризик оцінюється на підготовчому етапі, коли аудитор знайомиться з підприємством. Ризик контролю визначається системою бухгалтерського обліку та системою внутрішнього контролю.
Згідно з міжнародним стандартом 400ризик контролю — це ризик того, що викривленню залишку на рахунку (або класу операцій), які могли б виникнути і які могли б бути суттєвими, окремо або разом із викривленнями залишків на інших рахунках, не можна буде своєчасно запобігати за допомогою систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.
Ризик системи бухгалтерського обліку залежить від помилок, що допускаються у результаті документування господарських операцій, неправильного відображення їх у регістрах обліку при складанні фінансової звітності. Це дає змогу підтвердити, що система обліку неефективна і не надійна. Такі помилки у системі обліку виникають, коли часто змінюється законодавство чи нормативні документи. Така ситуація потребує доброзичливого ставлення, збільшує обсяг робіт, і в результаті можуть виникати помилки через нерозуміння нормативних та законодавчих актів.
Для оцінки розміру ризику системи бухгалтерського обліку аудитор повинен вивчити характер діяльності підприємства замовника; кваліфікацію робітників бухгалтерії; рівень знань працівників облікового персоналу та розподіл посадових обов’язків між ними.
Ризик системи бухгалтерського обліку також залежить від помилок, виявлених у попередній аудиторській перевірці.
Виявлення помилок означає, що на підприємстві знижується рівень довіри до системи обліку.
Під час аудиту необхідно більшу увагу зосередити на статті балансу з високим ризиком.
Ризик системи внутрішнього контролю з’ясовує, що існуюча система контролю на підприємстві не може виявити допущені помилки в системі обліку чи запобігти їм.
На підготовчому етапі аудитор вивчає:
• порядок обробки облікових даних на підприємстві;
• ведення внутрішнього контролю;
• методику здійснення внутрішнього контролю.
Складові внутрішнього контролю включають:
• організаційну систему внутрішнього контролю;
• систему документування та інформації;
• матеріальні засоби захисту;
• штат;
• систему спостереження.
Складовою аудиторського ризику є ризик виявлення (невиявлення) помилок.
» следующая страница »
1 ... 44 45 46 47 48 4950 51 52 53 54 ... 242