Основи аудиту

Класифікація аудиту

Класифікація предметів або інших його елементів означає зв’язок між ними, що виражається в їх розміщенні та у певній послідовності виз­наченої системи щодо окремих загальних принципів. У науковій прак­тиці передбачена певна систематизація знань про той чи інший предмет.

Отже, перш ніж перейти до визначення класифікації аудиту, потрібно детально з’ясувати, що є її предметом.

Спираючись на міжнародний досвід, американський вчений Р. Мон- тгомері та його послідовники визначили глибоке і повне поняття аудиту. На їх думку, «аудит — це системний процес об’єктивного збору і оцінки свідоцтв про економічні дії і події з метою визначення ступеня відповід­ності цих тверджень встановленим критеріям і представлення результатів перевірки зацікавленим користувачам» [15, с. 19].

На жаль, національне законодавство обмежує рамки аудиту тільки аудитом фінансової звітності, а інші аудиторські перевірки відносить до аудиторських послуг.

Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних доку­ментів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності обліку, його повноти і відповідальності чинному законодавству та вста­новленим нормативам [1].

Водночас, Закон уточнює, що публічна бухгалтерська звітність скла­дається із аудиторського висновку, форм фінансової звітності в межах відомостей, що не становлять комерційну таємницю та визначені законо­давством з метою їх подання користувачам та для публікації.

Національним нормативом №1 «Вимоги національних нормативів аудиту» визначалось однозначне поняття аудиту. Таким чином, аудит згідно з національним законодавством за об’єктом дослідження зводить­ся до аудиту фінансової звітності, а за суб’єктами він може бути тільки зовнішнім, тобто проводитися незалежним аудитором чи аудиторською фірмою на договірній (контрактній) основі.

У міжнародній практиці аудит розрізняють за такими ознаками: об­’єктами, суб’єктами, за здійсненням і періодичністю проведення аудиту та секторами економіки, до якого належить клієнт (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Класифікація аудиту в міжнародній практиці Класифікація ау­диту за ознакою Види аудиту Визначення 1 2 3 Об’єкт аудиту Фінансової звіт­ності Аудит підтвердження достовірності і повноти річно­го балансу і звітності господарюючих суб’єктів неза­лежно від форм власності і виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ і організацій, що не займаються підприємницькою діяльністю і утримуються за рахунок державного бюджету. Аудит фінансової звітності носить обов’язковий характер. На узгодженість Визначення оцінки відповідності діяльності підпри­ємства або посадової особи установленим вимогам законодавства. Він може проводитись за ініціативою клієнта, але має обов’язковий характер. Операційний Визначається як управлінський аудит і навіть як управлінське консультування, є необов’язковим, спрямований на оцінку стану взаємодії функцій виробництва, носить систематичний характер. Проводиться для підтвердження законності, ефек­тивності діяльності управлінців, правильності складання податкової звітності, можливості по­ліпшення діяльності підприємства.

 

Продовження таблиці 1.2 Суб’єкт аудиту   « Содержание » следующая страница » 1  ... 10 11 12 13 14 1516 17 18 19 20  ... 242 Похожие книги Розвиток і використання людського капіталу порівняння умов в Україні та Білорусі Конкурентоспроможність економіки України в сучасних глобально-трансформаційних умовах Проблеми розвитку малого бізнесу та шляхи їх подолання Інтеграція банківської системи України у світовий фінансовий ринок: проблеми та перспективи Роль органів державної влади в інвестиційному процесі Бухгалтерський баланс як джерело економічної інформації для прийняття управлінських рішень по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я