Основи аудиту

Крім зовнішнього, в багатьох фірмах діє внутрішній аудит, за допомо­гою якого здійснюється самоконтроль за рівнем витрат, рентабельності, ре­жимом економії і високою якістю зроблених покупцю послуг. Внутрішній аудит використовують транснаціональні корпорації, наприклад, компанія «Істмен Кодак» у США. В цій фірмі згаданий аудит існує більше 60 років.

Основні завдання незалежних аудиторських служб у системі контро­лю представлені на (рис. 1.5).

В умовах бізнесу ніхто в діловому світі не приймає серйозно підприємців, якщо їх облікові дані не затверджені аудиторським висновком.

Рис. 1.5. Основні завдання аудиторських служб у системі контролю

Аудитори несуть відповідальність за кваліфікаційне виконання своїх обов’язків. Так, у Німеччині передбачено відшкодування шкоди фірмі за неналежне дотримання аудиторського договору.

За результатами перевірки аудитори складають висновок з оцінкою стану і достовірності обліку підприємства, що перевіряється. На основі висновку, наприклад, збори акціонерів приймають рішення про затвер­дження річного балансу.

Поняття «аудиторства» нерівнозначне таким термінам перевірки, як: «аналіз господарської діяльності», «ревізія», «рахункова перевірка балан­су» або «судово-бухгалтерська експертиза».

Але при здійсненні своєї діяльності аудитори нерідко користуються процедурами із тих чи інших галузей облікової чи контрольно-аналітич­ної перевірки.

Ревізія, аудит і судово-бухгалтерська експертиза є формами контро­лю. Такий поділ обумовлений різними методами контролю, аудиту, ана­лізу і системою контрольних дій.

Ревізія являє собою систему контрольних дій, що здійснюються за дорученням керівника вищого органу управління, ревізійною групою або ревізором за діяльністю підприємств і організацій з метою встановлення законності, достовірності, економічності та доцільності господарських операцій і дій посадових осіб, що брали участь у їх здійсненні.

На нашу думку, ревізія — це складова системи управлінського конт­ролю, покликана відображати законність, достовірність, цілеспрямо­ваність та економічну ефективність господарських операцій, що здійсню­ються на підприємствах, організаціях, установах.

Натомість аудит, як позавідомчий незалежний контроль не підмінює державного фінансового контролю за фінансово-господарською діяльн­істю економічних суб’єктів. Він відповідає переважно завданням держав­ного контролю, але у суб’єктів підприємницької діяльності.

Суб’єктами державного фінансового контролю є: державні органи і структури, державні та недержавні підприємства, організації, що фінан­суються за рахунок бюджетних коштів, громадські неурядові організації і заклади, підприємницькі структури та фізичні особи щодо сплати по­датків і здійснення діяльності, що регулюється державою.

Між аудитом, ревізією і судово-бухгалтерською експертизою є та­кож спільні риси.

Спільним між ними є те, що в усіх випадках з використанням одна­кових джерел інформації досліджується фінансово-господарська діяльність підприємств, використовуються однакові методичні прийоми і процедури для перевірок, виявляються негативні явища господарюван­ня, порушення законодавчих й нормативних актів, що сприяє єдиній меті — відшкодуванню заподіяних збитків конкретними особами.

Водночас, між аудитом і ревізією фінансово-господарської діяльності, а також судово-бухгалтерською експертизою існують суттєві відмінності.

Аудит і ревізія відрізняються за їх метою, характером діяльності, уп­равлінськими зв’язками, характером оплати послуг, завданнями прове­дення і результатами перевірок.

Метою аудиту є перевірка достовірності, повноти фінансової звітності і відповідності її чинному законодавству та надання допомоги клієнту.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 7 8 9 10 11 1213 14 15 16 17  ... 242