Віце-президент Міжнародної асоціації з питань управління у Брюсселі (філія Американської асоціації управління в Європі) Харман Фредерік відмічає неспокій, який охопив вищих менеджерів фірм Західної Європи у зв’язку з необхідністю пристосовуватися до швидких змін, пов’язаних з науково-технічним прогресом, соціальними змінами, старінням методів управління, що використовуються, зростаючою конкуренцією молодого покоління, яке йде на зміну.
Колишній президент компанії “Дженерал моторс” Альфред Слоун у своїй книзі “Роки з Дженерал моторс” підкреслює: “Постійно змінюючий ринок і постійно змінюючий продукт здатні зруйнувати будь-яку організацію, якщо вона не готова до перемін”.
Велике значення надавалося мистецтву спілкування з людьми, вмінню використовувати не тільки знання, але і творчу енергію, навіть емоції працівників. У правильному використанні людських ресурсів підприємці бачили один із головних резервів зростання прибутку.
Загострення конкуренції та соціальні обставини примусили керівників займатися проблемами “людських стосунків”, аналізом мотивів, якими керувалися підлеглі. Одночасно компанії, підбираючи менеджерів, стали більше цікавитись мотивами їх діяльності і такими критеріями, як здатність переконувати; терпимість (заради інтересів прибутку) до інакодумаючих, до талановитих, але складних у повсякденному житті новаторів; схильність до аналізу соціальної ситуації та можливих соціальних наслідків господарських рішень; бажання і здатність до подальшого навчання, динамізм у знаннях, думках, позиціях.
Керівник повинен уміти не погоджуватися, при цьому залишатися люб’язним. Він завжди повинен бути здібним сприймати нові ідеї та досягнення, але не давати їм відвести себе в сторону; бути достатньо енергійним для того, щоб щочасно і щохвилинно жити своєю роботою, щоб почувати, що кожний працює завзятіше, ніж він.
Горвард Джонсон, президент Масачусетського технологічного інституту писав, що бізнесу потрібні люди, які підприємливі і енергійні, винахідливі, здатні втілювати нові ідеї і відкриття у практику; сприятливі до змін та перемін; можуть діяти в умовах невизначеності і мають бажання ризикувати.
Б. Мільнер, Є. Чижів, В. Чурмантнева зазначили такі нові вимоги до менеджерів у США:
1) здатність передбачати та здійснювати нововведення, оновлювати асортимент продукції, шукати нові ринки;
2) володіти системним підходом;
3) легко йти на зміни організаційних форм управління і не бути прив’язним до якоїсь однієї форми;
4) володіти якістю інтелектуального лідера, здатного керувати освіченими людьми, які будуть працювати в організації; здатного залучати до керівництва ініціативних, винахідливих, талановитих працівників;
5) комунікабельність, здатність швидко налагоджувати контакти з великою кількістю людей у компанії та поза нею; з державними органами, науковими колами, навчальними центрами, громадськими організаціями, з міжнародними організаціями.
У тойже час Чарльз Філлінгхаст у статті “Завдання американських менеджерів у майбутньому” писав, що керівник майбутнього повинен бути не стільки глибоким технічним спеціалістом у своїй галузі, скільки керівником широкого профілю:
— організатором;
— новатором;
— психологом;
— соціологом.
При цьому треба вміти розбиратися у технології галузі й слідкувати за її прогресом.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78 9 10 11 12 ... 240