Наявність чітких особистих цінностей
Особисті цінності — це вибір того, що на думку людини є важливим і необхідним. Деякі цінності підтримуються усіма членами суспільства або нації. Вони розповсюджуються законами, звичаями і загальним ухваленням.
Менеджер у своїй роботі завжди визначає що є важливим, а що ні. Його цінностями можуть бути:
• відношення до рівності статі, раси та віку людини;
• відношення до ризику в роботі;
• ступінь допомоги іншим;
• ступінь використання заохочень або покарань підлеглих;
• додержання духу і букви законодавства;
• залучення працівників до управління;
• відношення до свого здоров’я, сім’ї та друзів;
• відношення до підлеглих та вищого керівництва;
• ступінь відкритості тощо.
Цінності виробляються протягом довгого періоду і формують основні життєві позиції, які мають фундаментальний вплив на все життя. Менеджер, який має чіткі особисті цінності, схильний до прояву у своїй поведінці рис, наведених у схемі.
Чіткі особисті цінності більше всього повинні мати керівники, які приймають стратегічні рішення, займаються врегулюванням принципових завдань, надають консультації по виконанню рішень вищого керівництва.
1.4.3. Здатність встановлювати чіткі особисті цілі |
Сучасне життя вимагає від менеджера ясних і обгрунтованих цілей, які формуються під впливом таких чинників:
• швидкий розвиток технологій;
• фінансові та екологічні кризи;
• зміни вартості енергоресурсів;
• зростання безробіття;
• почуття відчуження від управління і нездатність впливати на події;
• зростання порушень законодавства.
Не дивлячись на ці негаразди, менеджери повинні прагнути контролювати зовнішні події, навчитись знаходити можливості, які надає наше життя. Тому ясність у питаннях особистих цілей є основним засобом здійснення цих можливостей.
Зміст встановлення цілей полягає у тому, щоб зосередити увагу на бажаних результатах, використовуючи різні терміни і завдання. Постановка цілей допомагає менеджерам вирішувати, що є найбільш необхідним і корисним. Але наявність особистих цілей не забезпечує вирішення всіх проблем. Тому при встановленні цілей прагнуть передбачити можливе майбутнє, а якщо обставини змінюються, то цілі, поставлені у минулому, стають ближчими або недосяжними.
Звичайно, що легче встановити ціль, ніж її досягти. Це вимагає всебічного вивчення можливих обставин і реальності виконання цілі до того, як брати її на себе.
Для того, щоб поставити собі ціль, слід здійснити 7 кроків у такій послідовності:
Крок 1. Визначення своїх потреб |
Провести аналіз поточної ситуації і дати відповідь на запитання: “Чого б ви хотіли досягти?”. |
Крок 2. Визначення можливостей |
Відібрати ті можливості, які не суперечать своїм цінностям, або не викликають надзвичайних труднощів. |
Крок 3. Прийняття рішення про те, що потрібно |
Відповісти на такі запитання: а) що для мене є важливим? б) на який ризик я можу йти? в) як моє рішення вплине на оточуючих? Вірогідність ризи^ визначається по формулі: Р = Е Д: Е В*У:НУ, Де Д - можливі вигоди при вдачі; В - можливі витрати при невдачі; У - вірогідність вдачі; НУ - вірогідність невдачі. |
Крок 4. Здійснення вибору цілі |
1. Направити зусилля на вибір конкретної цілі. 2. Затвердити собі напрям зусиль на здійснення вибраної цілі. 3. Передбачити боротьбу за успіх у вкрай несприятливих
» следующая страница » |