ЗМІСТ КУРСУ
ТЕМА 1. ПОДАТКИ ТА ОПОДАТКУВАННЯ.
ПОДАТКОВА СИСТЕМА
• Податки та історія їх встановлення
• Податкова система
• Вплив податків на обсяг виробництва
Податок - це фіксований обов'язковий безоплатний платіж юридичних і фізичних осіб до бюджету держави на основі чинного законодавства. Це плата суспільства за виконання державою своїх функцій. Він (податок) є відрахуванням частини вартості ВНП на загальносуспільні потреби. Але таке розуміння податку існувало не завжди. На певному етапі історичного розвитку людства податки взагалі не були основним доходом держави.
Наприклад у державах давньої Греції основними доходами були казенні промисли і монополії, доходи від оренди, від рабської праці, мито.
До XVII століття податки мали тимчасовий характер, вводилися час від часу на визначені цілі. Така ситуація зберігалась у більшості країн до останньої третини XIX століття.
Оскільки першою функцією держави був захист від зовнішнього ворога, то причиною виникнення перших постійних податків було розширення масштабів воєнних дій, ускладнення зброї і в зв'язку з цим - утримання регулярної армії.
Ранні теоретики називали податок викупом, який феодали сплачували за звільнення їх від обов'язку захисту країни. Тому вважається, що податки породжені війною. З розширенням функції держави податки стягуються на внутрішній захист та соціальні потреби. З початку XX століття утверджується думка провідних теоретиків, згідно з якою фіскальна мета податку замінюється соціальною.
Податки - категорія фінансова, тому їхні функції випливають з функцій фінансів. Можна виокремити розподільчу, фіскальну, регулюючу, стимулюючу та контрольну функції податків.
Податки безпосередньо пов'язані із розподільчою функцією. Саме з допомогою податкового механізму провадиться перерозподіл вартості створеного валового національного продукту між державою, юридичними і фізичними особами.
Суспільне призначення податків визначає фіскальна функція. Держава повинна отримувати достатньо і надійних доходів.
Економічні відносини оподаткування характеризуються одностороннім рухом вартості — від юридичних і фізичних осіб до держави. В результаті оподаткування доходи юридичних і фізичних осіб зменшуються. Кожен платник зацікавлений у сплаті якнайменшої суми. Це може досягатись або за рахунок зменшення обсягів об'єкта оподаткування, або шляхом вибору пільгових щодо оподаткування умов діяльності. Таким чином, податки виконують регулюючу функцію. Вона є об'єктивною, оскільки податки здійснюють вплив на виробничі відносини незалежно від волі держави, яка їх встановлює. Держава може лише використовувати їх з метою регулювання.
Використання регулюючої функції податків потребує всебічного вивчення кожної деталі їхнього впливу. Податки зачіпають все суспільство з його широкою гамою інтересів, кожен з яких необхідно врахувати. Неприйнятною є оцінка дії регулюючої функції за сальдовим методом — що переважає: позитивний чи негативний вплив. Сама присутність навіть незначного негативного впливу свідчить про наявність недоліків в оподаткуванні.
Стимулююча (дестимулююча) функція створює орієнтир для розвитку чи скорочення виробництва, діяльності. Адже податки є свого роду нормативом ефективності.
Як і регулююча, стимулююча функція може бути пов'язана із застосуванням пільг, зміною об'єкта оподаткування, зменшенням оподатковуваної бази. Інколи цю функцію розглядають як підвид регулюючої.
Контрольна функція полягає в тому, що при оподаткуванні держава регламентує фінансово-господарську діяльність підприємств та організацій, отримання доходів громадянами, використання майна. З допомогою цієї функції можна оцінити раціональність, збалансованість податкової системи, кожного важеля окремо.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 67 8 9 10 11 12 ... 69