Оподаткування підприємницької діяльності

•        Місцеві податки та збори

Природні ресурси є власністю держави. За їх викори­стання держава як власник стягує плату. Призначення цієї плати полягає у покритті видатків на можливе від­творення та забезпечення ефективності використання цих ресурсів. Як і податки, такі платежі є обов'язковими. Але, на відміну від податків, вони передбачають еквіва­лентність. Відчутної фіскальної ролі вони не відіграють.

Основними видами платежів за ресурси та послуги є: збір за спеціальне використання лісових ресурсів (лісо­вий доход); збір за спеціальне використання водних ре­сурсів (плата за воду); збір за геологорозвідувальні ро­боти, виконані за рахунок Державного бюджету; рентна плата за нафту і газ; відрахування від плати за транзит природного газу, нафти і аміаку; платежі за користуван­ня надрами; державне мито; єдиний збір, який справля­ється у пунктах пропуску через державний кордон Украї­ни. Охарактеризуємо найбільш значні з наведених.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів. Цей збір введено з метою мобілізації коштів для відтво­рення лісового фонду, поліпшення його якісного складу, забезпечення дотримання правил експлуатації лісів.

Спеціальне використання лісових ресурсів включає такі види діяльності:

•      заготівля деревини під час рубок головного корис­тування;

•      заготівля живиці;

•      заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень);

•       побічні лісові користування (випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна).

Плата справляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалі­зації лісових ресурсів на конкурсних умовах.

Лісові ресурси поділяють на ресурси державного і мі­сцевого значення. До ресурсів державного значення від­носять деревину від рубок головного користування і жи­вицю. Такси на них затверджує Кабінет Міністрів України. До лісових ресурсів місцевого значення належать друго­рядні лісові матеріали та лісові ресурси, віднесені до по­бічних лісових користувань. Такси на них встановлюють­ся обласними адміністраціями.

Використання лісових ресурсів здійснюється на від­веденій ділянці. Документом, який дозволяє лісокористу­вання, є лісорубний квиток (ордер) або лісовий квиток.

Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, застосовуються з урахуванням розподілу лісів за лісотаксовими поясами і розрядами, видами основних порід лісу, якістю деревини та асортиментом ділової де­ревини.

У разі застосування конкурсних умов реалізації лісо­вих ресурсів та у випадку оренди збір та орендна плата за них встановлюється не нижче діючих такс.

Колективні, приватні підприємства і громадяни спла­чують до бюджету збір у момент одержання лісорубного квитка (ордера). Державні та громадські лісозаготівельні організації і підприємства сплачують плату за відпуск де­ревини на пні вісім разів на рік: 15 лютого - 15, 15 бе­резня - 10, 15 квітня - 10, 15 червня - 10, 15 липня - 10, 15 вересня - 15, 15 листопада - 15 і 15 грудня - 15 відсотків річної суми платежу.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів.

Платниками збору є суб'єкти підприємницької діяль­ності, що використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Збір обчислюється виходячи з фактично спожитого обсягу води з урахуванням обсягу втрат води в системах водопостачання платників за ставками в копійках за ку­бічний метр.

Підприємства гідроенергетики та водного транспорту обчислюють збір, виходячи з:

•      обсягу води, пропущеної через турбіни гідро­електростанцій;

•      тоннаж-діб експлуатації вантажних самохідних і несамохідних суден;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 35 36 37 38 39 4041 42 43 44 45  ... 69