В
ВАЖІЛЬ ОПЕРАЦІЙНИЙ - співвідношення постійних і змінних витрат, яке забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток зростання продажу.
ВАЖІЛЬ ФІНАНСОВИЙ - інструмент регулювання пропорцій власного та позикового капіталу з метою максимізації рентабельності власних коштів підприємства. Його дія виявляється в ефекті фінансового важеля (Ефв), під яким розуміють приріст рентабельності власних коштів, отримуваний унаслідок використання коштів позикових (враховуючи їх платність і поворотність). Ефект фінансового важеля досягається тільки тоді, коли економічна рентабельність активів фірми (Ре) вища за середню ставку процента по залучених коштах (Сз). Різницю між економічною рентабельністю активів і середньою ставкою процента, скориговану на величину податкових відрахувань (Вп), називають диференціалом фінансового важеля (Д), тобто
Д = (1 - Вп ) • (Ре - Сз ).
Диференціал - це основа зростання ефекту фінансового важеля. Однак не менш важливою є і сила впливу фінансового важеля, що вимірюється плечем фінансового важеля (П), величина якого визначається співвідношенням позикових (Кп) і власних (Кв) коштів підприємства або структурою його капіталу, тобто
П = Кп : Кв.
Тоді показник рівня ефекту фінансового важеля матиме вигляд:
Ефв = Д • П
або
Ефв = (1 - Вп) • (Ре - Сз) • (Кп: Кв).
У разі, коли підприємство використовує тільки власні кошти, їхня рентабельність (Рк) дорівнюватиме:
Рк = (1 - Вп ) • Ре .
Якщо ж підприємство використовує і власні, і позикові кошти, то
Рк = (1 - Вп ) • Ре + (-) Ефв.
ВАЖКОЛІКВІДНІ ОБ’ЄКТИ ІНВЕСТУВАННЯ - див. Ліквідність інвестицій.
ВАКАНСІЯ - незайнята (вільна) посада у штаті установи, підприємства, організації.
ВАЛ - див. Продукція валова. Економічний жаргон.
ВАЛЕНТНІСТЬ РАХУНКУ - кількість рахунків, які кореспондуються з конкретним бухгалтерським рахунком.
ВАЛОВА ПРОДУКЦІЯ - див. Продукція валова.
ВАЛОВА ЦІНА - див. Ціна валова.
ВАЛОВИЙ ГРОШОВИЙ ПОТІК - див. Потік грошовий валовий.
ВАЛОВИЙ ДОХІД - див. Дохід валовий.
ВАЛОВИЙ ОБОРОТ - див. Оборот валовий.
ВАЛОВІ ВИТРАТИ - див. Витрати валові.
ВАЛОВІ ІНВЕСТИЦІЇ - див. Інвестиції валові.
ВАЛЮТА (італ. valuta, від лат. valeo - коштую) - 1) платіжний засіб (грошова одиниця) певної держави, наприклад українська гривня, японська єна, долар США, турецька ліра тощо, - національна валюта;
2) грошові знаки чужоземних держав, а також кредитні та платіжні засоби (чеки, векселі) в чужоземних грошових одиницях для використання в міжнародних розрахунках
- чужоземна валюта;
3) міжнародні грошові одиниці, емісію яких здійснюють міжурядові валютно- кредитні організації, зокрема: євро - міжнародна грошова одиниця, що використовується країнами-учасниками Європейської валютної системи; СПЗ - міжнародні платіжні та резервні кошти, що випускаються Міжнародним валютним фондом і використовуються для безготівкових міжнародних розрахунків шляхом запису на спеціальних рахунках, а також як розрахункова одиниця.
Залежно від країни-емітента валютних коштів В. поділяється на чужоземну та національну, В. експортера і В. імпортера; залежно від режиму використання - на конвертовану (повністю або частково) і неконвертовану; залежно від сфери і мети використання - на В. оплати, В. кредиту, В. угоди тощо.
ВАЛЮТА БАЗИСНА - валюта, щодо якої в тій чи іншій країні або фінансовому центрі здійснюється котирування інших валют, наприклад долар США, англійський фунт стерлінґів тощо.
ВАЛЮТА БАЛАНСУ - загальний підсумок балансу, рівний за активом і пасивом.
ВАЛЮТА ВЕКСЕЛЯ - грошова одиниця, в якій виставлено вексель. Векселі, що використовуються у внутрішньому обігу країни, виставляються звичайно у валюті цієї країни, а в міжнародному обігу - у валюті країни-боржника, країни-кредитора, третьої країни чи в міждержавних розрахункових грошових одиницях.
» следующая страница »
1 ... 41 42 43 44 45 4647 48 49 50 51 ... 396