Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

Передмова

Найголовнішим завданням кожної держави, як суб’єкта управління со­ціально-економічним розвитком країни, має бути формування економічної по­літики, яка відповідатиме загальнонаціональним стратегічним цілям та інтересам. Не є винятком і Україна, стратегічним завданням якої є подолання проблем перехідного періоду і забезпечення стійкого економічного зростання та піднесення добробуту народу. Це завдання не може бути здійснене без чіткого бачення кінцевої мети трансформаційних процесів, яка значною мірою стосуватиметься побудови ефективної моделі взаємовідносин держави і суб’єктів господарювання. В ідеалі ця модель повинна створювати рівні і сприятливі умови для реалізації підприємницького потенціалу усіх учасників ринку, забезпечуючи при цьому високу динаміку загального соціально-економічного розвитку.

Однак практика перехідного періоду в Україні (та й в інших постра­дянських країнах) показує, що побудувати ефективну модель економічного роз­витку поки що не вдається. Трансформація економічного механізму відбувається досить складно і супроводжується недостатньою економічною динамікою, зу­мовленою не лише порушенням усталених економічних зв’язків і появою конку­рентного середовища, а й такими негативними явищами як корупція, тіньова еконо­міка, деформація мотивів і стимулів економічної діяльності (що спричиняє ренто- орієнтовану поведінку і втрату суб’єктами господарювання інтересу до інновацій як рушія розвитку), використання нецивілізованих методів конкурентної боротьби тощо.

Побудова цивілізованої ринкової економіки в Україні зіткнулася з проб­лемами, зумовленими невідповідністю задекларованих правил економічної пове­дінки, притаманних ринковим відносинам, тим реаліям економічного життя, які сформувалися в країні внаслідок відсутності обґрунтованої стратегії перехідного періоду, хаотичних і часто суперечливих кроків у напрямі створення ринкових інститутів. Результатом цього стало формування середовища господарювання, у якому держава втратила здатність ефективно і цілеспрямовано регулювати еко­номічні процеси, а ринкові регулятивні механізми запрацювали швидше на ко­ристь так званих “зацікавлених груп”, (передусім представників істеблішменту і великого капіталу), що і послужило основою для створення тіньової економіки і її масштабного розростання.

У такій економіці конкурентні переваги формуються через здобуття різного роду пільг внаслідок близькості до влади, що виявляється значно ефективнішим, ніж проектування нових чи вдосконалення існуючих бізнес-процесів. Це деформує преференції підприємців, зміщуючи пошук можливостей збільшення доходів не у сферу інновацій, які поліпшують використання ресурсів чи дають змогу краще задовольняти потреби споживачів, а в напрямі пошуку “інновацій”, які дозво­ляють уникати оподаткування, одержувати чиновницьку ренту, доходи від монопольного становища, тіньових схем тощо. Такі “інновації” є деструктивними з огляду на загальнонаціональні інтереси, особливо з урахуванням їх поширеності.

Очевидно, що наявність потужного тіньового сектора в Україні у всіх сферах і галузях діяльності є свідченням кризи управління економікою на рівні держави, неефективності регулятивних інструментів і методів управління. Ви­сокий рівень тінізації бізнесу не тільки викривляє загальну картину економічного розвитку, а й перешкоджає прийняттю правильних рішень щодо коригування економічних та адміністративних регулюючих важелів, яке необхідне для по­дальшого вдосконалення механізму управління. До того ж, існування “пара­лельних” економік загрожує інституціалізації цивілізованої ринкової економіки в Україні, оскільки деформує мотиви і стимули економічної і політичної діяльності, породжує проблему боротьби за владу як засобу позаконкурентного збільшення доступу до ресурсів та зловживання економічною владою. Цілком очевидно, що ці явища мають інституційну природу і породжені ними проблеми проявляються як на рівні економіки загалом, так і на рівні окремих організацій. Так само очевидно, що для цього необхідно застосовувати теоретичні надбання інституціональної економічної теорії.

 

« Содержание


3  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я