Розквіт у цей період ганзейської торгівлі супроводжувався відповідним обміном грішми на провідних ярмарках. Наприклад, у Шампані (Франція) обмінні операції здійснювали італійські міняйли, які мали свої центральні підприємства, як-то Головний стіл (Magna Tavola) Боунсиньори. На цей самий період припадає поширення вексельного обігу.
Однією з важливих рис ганзейської торгівлі був її посередницький характер, що також зумовлює розвиток фінансових відносин.
Як і в давні часи, в Середньовіччі істотну роль у формуванні міждержавних фінансових відносин відігравали митні зони. Окремі з них розміщувалися на берегах Чорного моря і безпосередньо прилягали до території сучасної України. Назвемо чотири митні зони: Стамбул - Варна - Сіноп на Південному Заході; Сіноп - Трибзон; Кафа - Чиркесія - на Північному Сході; Аккерман - на Північному Заході. Після 1538 року Аккерман (сучасний Бєлгород-Дністровський) включав в себе також митну зону Капкерман (Озю), Кілію та Бендери. Окрім того, до Аккерману, як транзитного центру між Дунаєм і Чорним морем, відносились також дунайські порти Сілістра, Браіла, Тульча, Сікчі, Магін, Гарсова і Кара - Гарман лик.
Величезний вплив на диверсифікацію міжнародних фінансових стосунків справила фінансова революція, яка припадає на кінець XVII - початок XVIII ст. Її першопричиною були війни, що велися в той час і вимагали великої кількості грошей та кредитів. Друга причина - хронічна нестача монет, особливо до відкриття Золотих родовищ у португальській Бразилії в 1693 році. Доречно зазначити, що щорічні військові витрати Франції складали в XVI ст. приблизно 1 млн. фунтів стерлінгів, збільшившись до кінця XVQ ст. до 10 млн. фунтів. Під час наполеонівських війн ці витрати сягали вже 100 млн. фунтів стерлінгів щороку.
Лише в 1682 р. обсяг річного експорту срібла до Європи складав: до Генуї та Ліворно - 4,5 млн. екю; до Голландії - 3 млн. екю; в Англію - 2,5 млн. екю; у французькі міста Сан-Мало, Гавр, Дюнкерк, Марсель - 2,5 млн. екю.
На хвилі фінансової революції було створено одну з перших центральних фінансово- кредитних установ - банк Англії (1694 р.).
Систематизації та більшій упорядкованості міжнародних фінансових відносин сприяло створення в 1865 р. Латинського монетарного Союзу у складі Франції, Бельгії, Швейцарії та Італії. В тому ж році до Союзу приєдналася держава Ватикан, а в 1867 р. - Греція та Румунія. Зі створенням Латинського монетарного союзу було започатковано перехід від біметалізму, коли грошовими одиницями виступали золото і срібло, до єдиної універсальної системи золотого стандарту.
Обговорення цих проблем розпочалось на міжнародній монетарній (валютній) конференції в 1867 р. в Парижі і продовжувалось на наступній міжнародній конференції у 1878 р. Система золотого стандарту в чистому вигляді, досконалих, завершених формах проіснувала з 1880 до 1914 рр.
Великі міждержавні фінансові потоки були пов'язані у цей і особливо наступні періоди з вивозом капіталу, зокрема портфельних інвестицій.
Таким чином можна зробити висновок, що міжнародні фінанси це:
□ в широкому розумінні - сукупність фінансових ресурсів всіх країн, міжнародних організацій та міжнародних фінансових центрів світу.
□ у вузькому розумінні - це ті фінансові ресурси, які використовуються у міжнародних економічних відносинах, тобто у відношеннях між резидентами та нерезидентами.
» следующая страница »
1 ... 3 4 5 6 7 89 10 11 12 13 ... 193