Міжнародні фінанси

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК 1.1      Призначення міжнародних фінансів.

-І----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Міжнародні фінансові операції здійснювалися ще за часів сивої давнини. Їх необхідність зумовлена розвитком торговельних відносин між державами та громадянами, що передбачало розрахунки у грошовій формі.

Різноманітні джерела засвідчують, що вже в ІІІ тисячолітті до н.е. були прокладені морські та сухопутні шляхи, якими здійснювався торговий обмін. Великими торговельними центрами визнавалися Троя, Месопотамія, Вавилон, Єгипет, о. Кріт та ін. Очевидно, що саме в цей період почали здійснюватися й перші, примітивні фінансові операції. Грошовим еквівалентом слугували такі товари, як золото, срібло, мідь, олово.

У У-ІУ ст. до н.е. бурхливо розвивалася грецька торгівля, центром якої була афінська гавань Пирей. Обсяг торгівлі тут сягав досить значної суми - 2 тис. талантів, що сприяло як зростанню промислового обігу, так і початкових форм кредитних, лихварських та валютних операцій. У той період у Греції існували різноманітні грошові системи (кожен поліс намагався чеканити власну монету), що потребувало певних зусиль для організації обміну грошей. Ці фінансові операції переважно здійснювали трапезити - торгові посередники, які приймали гроші на збереження, видавали позики під відсотки, вели особисті рахунки своїх клієнтів. Великими грошовими операціями займалися також храми, зокрема в Афінах і Дельфах.

У ІІ ст. до н.е. фінансово-грошове господарство повною мірою виконувало функції з організації зовнішньоторговельного обміну. Приміром, у римській торгівлі застосовувалися як власні гроші (аси, денарії, сестерції), так і монети інших держав, що зумовило появу професійних міняйл. Це були групи фінансистів, які здійснювали грошові операції (позики під відсотки, перерахування грошових сум в інші міста і країни, страхування кораблів тощо).

Серед суто фінансових механізмів слід відзначити Пальмірський митний тариф від 137 р. н.е., який запровадила Візантія у торгівлі із східними країнами, і насамперед з Персією. На початку V ст. н. е. імператор Феодосій ІІ видав закон, згідно з яким на перському кордоні потрібно було справляти мито з шовку в розмірі 10% від вартості товару.

Товарно-грошові й фінансові відносини активно розвивалися в Сунській імперії (Китай). Причому в цій державі через нестачу міді випускалися й залізні монети, а в Х ст. було налагоджено виробництво перших паперових грошей "бянь нянь" (зручних грошей). Про те, що Китай використовував гроші в міжнародних господарських зносинах, свідчать археологічні знахідки в Малайзії, Південній Індії, на острові Занзібар та сомалійському узбережжі Східної Африки.

На території сучасної України зародження міжнародних фінансових операцій у початкових, нерозвинутих формах відбувалося в грецьких чорноморських полісах та скіфських степових поселеннях приблизно в VII ст. до н.е. Перші срібні монети з'явилися в Боспорі, Ольвії та Херсонесі. В Ольвії, окрім того, чеканили бронзові монети-стрілки та ливарні дельфіноподібні дрібні монети. Гроші власної чеканки цих міст мали обмежений, локальний обіг. З огляду на це виникла потреба у взаємному обміні такими грішми, а також у придбанні афінських монет, які складали основу тодішньої "комерційної" цивілізації. На основі монет грецьких полісів та афінських грошей розвивалася греко-скіфська торгівля у У-IУ ст. до н.е.

Посередницькі функції у торгівлі скіфів з Македонією, Херсонесом, Істрією, Тіром виконували ольвійські та боспорські греки, що, безумовно, породжувало і певні фінансові відносини.

Таким чином, одним із перших "вогнищ" зародження товарно-грошових відносин і супутніх їм міжнародних фінансових стосунків на території сучасної України було Північне Причорномор'я, яке виконувало функції контактної чи дифузної зони варварського та грецького світів.

 

« Содержание


6  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я