Міжнародні економічні відносини

Становлення і розвиток МЕВ визначаються посиленням взаємоз­в’язків та взаємозалежностей економік окремих країн. Поглиблення і розвиток міжнародного поділу праці, а значить МЕВ, залежать від при­родних (географічних, демографічних і набутих (виробничих, техно­логічних) факторів, а також соціальних, національних, етнічних, по­літичних і правових умов.

Ці напрямки і форми МЕВ охоплюють такі сфери світогосподарсь- кої діяльності, як:

-  міжнародна торгівля;

-  міжнародна спеціалізація виробництва і науково-технічних робіт;

-  міжнародне науково-технічне співробітництво;

-  інформаційні, валютно-фінансові кредитні зв’язки між країнами;

-  міграція робочої сили і вивіз капіталу;

- діяльність міжнародних організацій, господарське співробітниц­тво у вирішенні глобальних проблем.

Отже, міжнародні економічні відносини — це відносини, які харак­теризують спосіб і характер взаємодії всіх країн світу в сфері економіч­ного співробітництва, розвитку і переплетення торгівельних, вироб- ничо-технологічних, фінансово-валютних зв’язків.

Виділяють домінуючі ознаки МЕВ як сфери розвинутого ринково­го господарства:

1.  В основі світового господарства будь-якої національної еконо­міки і МЕВ лежать міжнародний поділ праці і міжнародний обмін, які передбачають, що виробництво і (або) споживання окремих країн так чи інакше зв’язані між собою.

2. Учасники МЕВ економічно відокремлені, зокрема, в особливій формі національно-господарського відокремлення, що об’єктивно обумовлює товарно-грошовий характер зв’язків.

3.  У МЕВ повніше діють закони попиту-пропозиції, вільного ціно­утворення (з т.з. світогосподарських обмінних зв’язків).

4.  Так само, як і національні ринки, світовий ринок МЕВ характе­ризується конкуренцією товарів і послуг, продавців і покупців. Ця кон­куренція стає все жорсткішою в силу більших обягів і асортименту то­варів та послуг, які запропоновані ринку. Вона посилюється пере­міщенням факторів виробництва (капіталу, праці) між країнами.

5.  Одна із основних форм МЕВ — міжнародна торгівля являє собою множину міждержавних потоків продукції. У цих умовах формуються світові товарні ринки, де здійснюються операції з купівлі-продажу то­варів, і які носять стійкий, систематичний характер.

6.  Обмін товарами і послугами, міжнародний рух факторів вироб­ництва зумовлюються рухом грошей, системою розрахунків, товарни­ми кредитами, валютними відносинами.

Разом із товарними ринками функціонують світовий фінансо­вий ринок, міжнародна валютно-фінансова система. Рух капіталу, іно­земні інвестиції, довготермінові міжнародні, державні кредити надають світовій фінансовій системі завершеного вигляду.

Державні відмінності в забезпеченості трудовими ресурсами, у можливостях й умовах зайнятості населення зумовлюють виникнення і розвиток міждержавних потоків робочої сили, що в свою чергу формує світовий ринок праці. Піднесення ролі інформаційного забезпечення, інтелектуальної власності, широке впровадження і ліцензування вина­ходів та відкриттів, міждержавні угоди із захисту авторських прав створю - ють передумови для становлення світового інформаційного ринку.

7.  МЕВ передбачають власну інфраструктуру, спеціальні інсти­тути. Вони представлені міжнародними економічними, фінансово- кредитними закладами й організаціями як світового (СОТ, Міжнародна торгова палата, Світовий банк, МВФ та ін.),такірегіонального значен­ня (Єврокомісія, ЄБРРтощо).

8. МЕВ піддані монополізації, яка можлива внаслідок концентрації виробництва і збуту приватними підприємницькими структурами (створення та діяльність ТНК) і в результаті міжнародних, міждержав­них угод та союзів, об’єднуючих найбільші держави і фірми постачаль­ників певних видів продукції (Міжнародний нафтовий картель, ОПЕК).

 

« Содержание


7  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я