Міжнародні економічні відносини

Згідно з неокласичною теорією, основою розвитку торговельних відносин між двома країнами є різниця між відносними цінами товарів, які визначаються попитом, і різницею в технологіях. При аналізі Хек- шер і Олін дійшли висновку, що різницю в цінах визначає ще й співвідношення факторів виробництва.

Встановлення торгових відносин приносить чистий виграш спожи­вачам, що відбувається в результаті зниження цін. На рис .1.1. чистий виграш споживачів складається із сегментів а+Ь+сІ.

Вигоди споживачів експортного товару набагато перевищують втрати виробників продукції, яка вступає в конкуренцію з імпортом. Встанов­лення вільної торгівлі призводить до втрати виробниками додаткової вигоди, яка складається з сегмента а. Сукупний чистий виграш нації від зовнішньої торгівлі складається з сегментів Ь+сІ. Вплив зовнішньої торгівлі на доходи демонструє рисунок 1.1.

А                                                                                   Б Рис. 1.1. Модель зовнішньої торгівлі Хекшера-Оліна (А — ринок товару х в країні; Б — світова торгівля товаром х)

Отже, умови торгівлі визначаються співвідношенням експортних цін країни до її імпортних цін і вказують, яким чином приріст світово­го виробництва, отриманий у результаті спеціалізації згідно з по­рівняльними перевагами, буде поділено між країнами, що торгують.

Теорія конкуренції Майкла Портера. Загальною проблемою теорії зовнішньої торгівлі є поєднання інтересів національної економіки та інтересів фірм, які беруть участь у міжнародному товарообороті. По­стає логічне запитання: як окремі фірми конкретних країн отримують конкурентні переваги в світовій торгівлі деякими товарами в конкрет­них галузях? Відповідь на це сформулював американський економіст Майкл Портер. Після детального вивчення та аналізу практики ком­паній 10 провідних індустрій країни, на які припадає майже половина світового експорту, він висунув концепцію “міжнародної конкуренте - здатності націй”.

На конкурентоздатність країни в міжнародному обміні впливають такі основні компоненти: факторні умови (вводяться фактори, які ви­никають у процесі виробництва; підвищення продуктивності праці при нестачі трудових ресурсів, впровадження ефективних ресурсозберіга­ючих технологій при обмеженості земельних ресурсів і природних багатств); умови попиту (стан внутрішнього попиту у взаємозв’язку з можливостями зовнішнього ринку разом з національними особливос­тями (економічними, культурними, етнічними тощо, які впливають на вихід фірми за межі країни); стан обслуговуючих і близьких галузей (забезпеченість відповідним обладнанням, наявність тісних контактів з постачальниками, комерційними і фінансовими інститутами); страте­гія фірми і конкурентна ситуація (важливою передумовою успішного входження фірми у міжнародну торгівлю є вибрана ринкова стратегія і вдала організаційна структура, а також достатня конкуренція на внут­рішньому ринку).

Теоретичні розробки Портера послужили основою для вироблен­ня рекомендацій на державному рівні із підвищення конкурентоздат- ності зовнішньоторгових товарів у Австралії, Новій Зеландії, США в 90-х рр.

Наступні концепції (ВЛеонтьєв, Р.Вернонтаінші) розвивають тео­рію порівняльних переваг і включають поняття технічного прогресу та нерівномірності його поширення між країнами.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 6 7 8 9 10 1112 13 14 15 16  ... 169