До тих пір, поки за умов відсутності торгівлі будуть зберігатися відмінності в співвідношенні цін між країнами, кожна країна матиме порівняльну перевагу, тобто в неї завжди знайдеться такий товар, виробництво якого буде вигіднішим при існуючому співвідношенні затрат, ніж виробництво інших товарів. Саме цей товар вона повинна експортувати в обмін на інші.
Згідно з теорією Рікардо, в основі міжнародного обміну лежить виробництво. Країні доцільно виробляти й експортувати ті товари та послуги, які обходяться їй порівняно дешевше, тобто на які вона витрачає менттте праці та капіталу, а імпортувати ті товари, які дешевше виробляти за кордоном.
Крім цього, в моделі багато уваги приділяється проблемам міжнародної спеціалізації. Гіпотеза А. Сміта в цій теорії виступає лише одиничним випадком, оскільки визнаються взаємовигідність торгівлі та міжнародної спеціалізації і при відсутності абсолютних переваг. Цілком очевидно, що наявність великих покладів корисних копалин, вигідне економіко-географічне положення, кваліфікація спеціалістів, високий рівень оснащеності виробництва та продуктивності праці дасть країні певні переваги при виробництві окремих товарів і послуг.
Але при всій стрункості викладення порівняльних переваг, модель не може пояснити всі фактори економічної дійсності, оскільки припущення, які лежать в основі моделі міжнародної торгівлі, не відповідають умовам сучасного світового господарства.
Теорія факторів виробництва та їх взаємозв’язку. Класичний аналіз не пояснював походження порівняльних переваг, якими в XIX ст. володіла будь-яка країна відносно того чи іншого товару. Тому через декілька десятиліть після смерті Д. Рікардо з ’являються нові трактування порівняльних переваг, зокрема, в центр уваги ставиться раціональніше використання наявних у кожній країні факторів виробництва. В 1919 р. Е. Хекшер встановив, що міжнародний обмін виникає від відносного надлишку або відносної рідкісності факторів виробництва (капіталу, праці, землі), що є в розпорядженні різних країн. Оскільки природні, матеріальні і людські ресурси розподілені між країнами вкрай нерівномірно , то, на думку неокласиків, існують відмінності у відносних цінах на товари, від яких залежать національні порівняльні переваги. Звідси випливає закон пропорційності факторів, який Б.Олін у 1933 р. сформулював у скороченій формі: “Міжнародний обмін — це обмін існуючих факторів на рідкісні: країна експортує товари, виробництво яких потребує більшої кількості факторів, які є в наявності”. Міжнародний обмін повинен викликати тенденцію до вирівнювання цінових факторів виробництва у довгостроковій перспективі.
Протягом 30-60-х років XX ст. панувала міжгалузева форма зовнішньої торгівлі. У ці роки була поширена модель, яку розробили шведські економісти Елі Хекшер та Бертіл Олін, і яка отримала назву моделі Хекшера-Оліна. Вона є продовженням теорії Рікардо і відповідає на питання, чим визначається міжнародна різниця в цінах. Б.Олін у 1977 р. отримав Нобелівську премію з економіки. Цікавим є той факт, що Нобелівським лауреатом став і Пол Самуельсон, який розвинув і уточнив деякі деталі моделі. Тому в літературі досить часто цю модель називають теоремою Хекшера-Оліна-Самуельсона.
Суть цієї моделі зовнішньої торгівлі полягає в тому, що країни намагаються експортувати ті товари, які вимагають для свого виробництва значних затрат надлишкових факторів виробництва і невеликих затрат рідкісних (дефіцитних) факторів та імпортують продукцію інтенсивного використання дефіцитних для них факторів. Заданою моделлю, товари мають різну факторомісткість: одні — більш капіталомісткі, а інші — трудомісткі.
Модель торгівлі Хекшера-Оліна підкреслює взаємозв’язок між забезпеченістю ресурсами і порівняльними перевагами: країни експортують ті товари, виробництво яких позв’язане з інтенсивним використанням необмежених факторів виробництва. Хоча в своїй звичайній формі модель підкреслює відносну наділеність країни трудовими ресурсами, капіталом і природними багатствами. Альтернативні моделі все частіше вказують на роль кваліфікованих кадрів у міжнародній торгівлі, оскільки відносне багатство трудових і земельних ресурсів країни є важливим фактором порівняльної переваги.
» следующая страница »
1 ... 5 6 7 8 9 1011 12 13 14 15 ... 169