Соціально значущі форми взаємодії населення україни та країн єс і роль інститутів соціалізації
Геєць В.М.
Досліджено соціальну організацію суспільства, ментально-політичні рубежі на європейському просторі, і роль інститутів у процесі європеїзації. Розглянуто проблемні питання для України та ЄС як найбільш ефективного формування на європейському континенті. Обґрунтовано необхідність підвищення ступеня самоорганізації українського соціуму шляхом соціального навчання1.
Ключові слова : соціальний порядок, соціальна взаємодія, процеси соціалізації, глобальні інтеграційні угруповання, ментальна ідентичність, соціальне навчання.
Зв'язок індивіда й суспільства, як відомо, ґрунтується на засадах соціальної організації суспільства. Першоосновою сприйняття її людиною є інститути соціалізації, завдяки дії яких формується, підтримується і розвивається соціальний порядок і соціальна взаємодія в суспільстві. Саме внаслідок дії інститутів соціалізації суспільство формується як єдине ціле, в якому виявляється та чи інша ідентичність. Це означає, що ідентичність є результатом процесів соціалізації. В них розкривається притаманний тому чи тому суспільству характер міжлюдського спілкування і міжлюдських зв'язків, а також зв'язків людини й суспільства, людини й держави, й, зрештою, суспільства та держави як міжнародного суб'єкта. Завдяки процесам соціалізації в ньому відбувається, хоча й повільно та інколи із загостренням внутрішніх суперечностей у країні, універсалізація в глобальному вимірі взаємостосунків, притаманних міжнародному спілкуванню на основі загальноприйнятних людських цінностей і унормованих стосунків.
Оскільки соціалізація у різні періоди відбувається по-різному через різні природні, просторові, історичні, цивілізаційні процеси у минулому і в сучасності, то внаслідок цього між країнами і народами формуються певні ментальні, політичні, економічні і соціальні рубежі. Вони розділяють не тільки країни, а часто навіть населення окремих країн, незважаючи на те, що в глобальному вимірі вже існують певні упорядковані правила поведінки, доведені до рівня навіть їхнього юридичного
супроводу. Хоча й правила змінюються під впливом обставин, особливо в періоди загострень, які є результатом криз, воєн тощо.
Разом із тим на тлі існуючих рубежів та їхньої протидії паралельно відбувається процес поглиблення формування глобальних інтеграційних угруповань за різноманітними ознаками. Інколи вони мають назву транснаціональних політичних просторів [1], де домінують чи то економічні, чи то соціальні, чи то політичні процеси, внаслідок чого формується "... простір спільних норм, правил, принципів і цінностей" [1, с. 159]. Основна їхня мета - підвищити потенціал щодо розв'язання проблем сучасного і майбутнього розвитку.
Одним із відомих ментально-політичних рубежів на європейському просторі є рубіж між окремими країнами та країнами-членами Європейського Союзу. У ньому за деклараціями і фактами життя домінують не тільки демократія й верховенство права, а й існує певна змістовна цілісність виявів форм взаємодії, і навіть процесів соціалізації, що визначають зв' язок життєво важливих і соціально значущих засад цілісності організації суспільства. Вони є основою життєздатності суспільства і держави як окремого народу, так і багатьох народів, зокрема в умовах функціонування ЄС і самого ЄС як такого.
Вважається, що інтегративна діяльність країн-членів ЄС (у сфері економіки, політики і соціокультурній діяльності) формує позитивні умови не тільки для економічного піднесення, а й розвитку соціального середовища. У свою чергу воно піднімає на новий рівень співпрацю у сфері економіки і сприяє досягненню єдності поглядів у сфері політики. Та далеко не все так однозначно, а тому процес так званої європеїзації має й зворотний бік.
» следующая страница »
1 23 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 15