серединного: "Вчитель сказав: "Жити в усамітненні і робити дивні вчинки з тим, щоб бути поміченим у наступні епохи, - це те, чого я не роблю. Шляхетний чоловік діє відповідно до [правильного] шляху. Відкинути його на півдорозі - це те, чого я не в змозі зробити. Шляхетний чоловік [повинен] завжди наслідувати вчення про середину. Жити далеко від світу, бути невідомим людям і не відчувати через це жалю - на це здатен тільки досконаломудрий" [11, с. 31].
" Перемога завдяки ефективній конкуренції" - конкурентне гасло ринкової доктрини. Натомість конфуціанство пропонує свій рецепт взаємодії, який надає економічним відносинам особливої соціальної пластики: "Перемога через адаптабельність". У 14 чжані "Чжун юн"
читаємо: "Шляхетний чоловік чинить відповідно до свого становища, не викликаючи заздрості у тих, хто його оточує ззовні. Перебуваючи серед багатих і знатних, він чинить так, як чинять серед багатих і знатних. Перебуваючи серед бідних і безрідних, він чинить так, як чинять серед бідних і безрідних. Перебуваючи серед варварів, він чинить так, як чинять серед варварів. Перебуваючи серед стражденних і злидарів, він поводить себе так, як поводять себе серед стражденних і злидарів" [11, с. 52]. Прикладні аспекти конфуціанської ідеології "золотої середини" проявляються через пропаганду скромності, поміркованості
і навіть у чомусь аскетизму. Саме тому ідея "золотої середини" погано кореспондує із ринковою філософією лідерства, конкурентності і кар' єрних амбіцій, без яких економічний механізм капіталістичного типу працювати не може. Почуття міри в людині та поміркованості її запитів є своєрідною противагою культу споживання, характерного для економіки капіталістичного взірця.
Концепція "золотої середини" згладжує гострі
кути традиційної ринкової моделі економічного устрою суспільства, зменшує
рівень поляризації економічних інтересів та бізнесових амбіцій, зумовлених
традиційною конкурентною взаємодією. Сміливість, вірність та колективізм стали
альтернативним фундаментом сучасної переваги національних економік, що зазнають
відчутного впливу конфуціанства, а їхня ефективність стимулюється за рахунок
декларації солідарних суспільно-економічних цілей та пріоритетів, а не
конкуренцією. Ментально-релігійний та культурологічний конформізм, що виростає
із заперечення самого принципу змагальності та конкурентності,
сам водночас стає унікальною конкурентною перевагою конфу-ціанської
економіки. І в цьому полягає суть другої конфуціанської
альтернативи.
Як уже відзначалося вище, канонічні тексти конфуціанства характеризуються відносно невисоким рівнем їхньої насиченості базовими економічними категоріями у сучасній змістовній інтерпретації. Водночас, там же чимало місця відведено трактуванню змісту, принципів і навіть, частково, методичних засад економічної політики держави. Найбільш виразний та акцентований зріз суті та принципів економічної політики держави віднаходимо в уже згаданому раніше канонічному творі "Чжун юн".
Висвітленню цієї проблеми присвячений XX, - найбільший з
усіх 33 розділів даного авторитетного і автентичного джерела конфуціанства. У
тексті відповідного розділу знаходимо: "Коли цар буде ставитися до народу
як до своїх дітей, то хлібороби процвітатимуть. Коли ремісників стимулювати,
то країна багатітиме" [11, с. 16]. Там же автор трактату формулює дев'ять
принципів управління Піднебесною. Зміст п'ятого принципу
управління полягає у турботі імператора про добробут чиновників, а сьомого -у
стимулюванні заняття ремеслом. Далі у тексті
знаходимо вражаючий за рівнем своєї методичної
деталізації аналіз економічної політики у різних аспектах та сферах її прояву:
"Надавати (чиновникам. - К.В.) високі
посади, збільшувати витрати на їхнє утримання, розділяти їхні симпатії та
антипатії ...Надавати [більше] можливостей [для провадження справ] численним
чиновникам - у цьому полягає [шлях] заохочення сановників. Виявляти довіру і
збільшувати витрати на їхнє утримання - у цьому полягає [шлях] заохочення
службових людей... [утримувати] невеликий податок - у цьому полягає [шлях]
заохочення простих людей. Здійснювати щоденні перевірки і проводити місячні
випробування, встановлювати винагороду відповідно до витрачених зусиль -у цьому
полягає шлях заохочення усіх видів ремесел" [11, с. 37]. Лише наведений
вище фрагмент - свідчення того, що конфуціанство пропонує власну концептуальну
гіпотезу економічної політики, що містить складові, які можна віднести до
різних шкіл сучасної економічної науки, починаючи А.Смітом
(1723-1790 рр.) і закінчуючи Дж.М.Кейнсом (1883-1946
рр.) та навіть М.Фрідманом (1912-2006 рр.).
» следующая страница »
1 ... 4 5 6 7 8 910 11 12