текстуальних апеляцій до різних економічних категорій: про багатство і багачів у Святому Письмі згадується аж 88 разів, про бідність, бідних та жебраків Біблія згадує 17 разів; золото є предметом оцінок та повчань аж 321 раз; до срібла канонічні християнські джерела звертаються 303 рази. Крім того, 19 разів Біблія використовує категорію "гроші", 53 рази згадується про "власність" та "майно", 42 рази - про "товар", 9 - про "прибуток", 19 - про "доход", 24 -про різні види податків, платежів та митних зборів, 19 разів - про "ціну" у різних її тематичних та змістових контекстах [8, с. 32-33].
Наведене вище, особливо в контексті порівняння із
християнськими канонічними джерелами, може сформувати превентивне враження про
те, що економічне ядро конфуціанської
філософсько-етичної системи є відносно слабким і неакцентованим.
Проте, даючи економічну оцінку цій етичній системі, потрібно зважити на те, що
канонічно-ритуальні основи конфуціанства сформувалися у надрах архаїчного
китайського суспільства задовго до появи на світ самого Конфуція, тобто в
період, коли традиційні для нашого часу економічні інститути та їхні
інфраструктурні компоненти перебували фактично в рудиментарному стані і,
відповідно, не могли знайти свого прямого симетричного відображення в
економічній концепції конфуціанців. Крім того, - і це також " аргумент
захисту" конфуціанства і економіки в ньому, - фізичний обсяг канонічних
текстів скажімо ісламу, юдаїзму чи християнства багатократно перевищує конфуціан-ський аналог: конфуціанство навіть на рівні
канонів є значно лаконічнішим, що почасти також пояснює той факт, чому в його
текстах відносно менше прямих згадувань, описів та характеристик базових
економічних дефініцій.
Попри свою зовнішню філософську схоластичність і
канонічний лаконізм, конфуціанство загалом досить чітко виявляє своє ставлення
до таких цілком прагматичних понять, що мають економічну природу, як багатство,
бідність, конкуренція, потреба, вигода, економічна політика тощо:
економічна глибина філософсько-етичної системи, що пережила тисячоліття,
визначається не лише кількістю згадувань у канонічних текстах.
Однією із найбільш універсальних економічних проблем, що
знаходить своє відображення у канонічних текстах переважної більшості
найвпливовіших релігій світу, є дуалістична проблема "багатства-бідності".
Не оминає цієї "нерозлучної пари" і
конфуціанство. Більше того, порівняно з іншими економічними категоріями, саме
ця найбільш жваво виявляється та піддається детальному аналізу у різних канонічних
джерелах конфуціанства.
У "Бесідах і судженнях" знаходимо буквально таке: "Вчитель сказав: "Те, чого прагнуть люди, - це багатство і знатність. Але якщо не слідувати належним Шляхом
,
то їх отримати неможливо. Те, що ненавидять люди - це бідність і підлість. Але якщо не йти належним Шляхом, то їх уникнути неможливо" [9, с. 230] (4-5)
. Уже на самому початку базового канонічного твору конфуціанства йдеться про особливу соціальну гостроту, актуальність та полярність цих двох економічних категорій. Знаково, що конфуціанство не відкидає багатство в принципі, а лише надає йому варіативності у трактуванні: багатство, набуте нечесним шляхом - зло; набуте доброчесним способом - певний осо-бистісний економічний пріоритет. У конфуціанстві грань між позитивним і негативним ставленням до багатства дуже тонка і проходить вона саме в морально-етичній, а не економічній площині. У 16 вірші сьомої глави (7-16) учні Конфуція вкладають в його уста такі слова: "Для мене багатство і знатність, отримані не належним чином, подібні до хмар, що пропливають у небі". Іншими словами, Учитель тут знову наголошує на необхідності отримання багатства чесним шляхом. Багатство, здобуте нечесно, не матиме ні істинної цінності, ні очікуваної користі - розвіється, наче хмари в небі.
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9 10 11 12