Конфуціанство і сучасна економіка зв'язки, паралелі, суперечності

 текстуальних апеляцій до різних економічних категорій: про багатство і багачів у Святому Письмі згадується аж 88 разів, про бід­ність, бідних та жебраків Біблія згадує 17 разів; золото є предметом оцінок та по­вчань аж 321 раз; до срібла канонічні християнські джерела звертаються 303 рази. Крім того, 19 разів Біблія використовує категорію "гроші", 53 рази згадується про "власність" та "майно", 42 рази - про "товар", 9 - про "прибуток", 19 - про "доход", 24 -про різні види податків, платежів та митних зборів, 19 разів - про "ціну" у різних її тематичних та змістових контекстах [8, с. 32-33].

Наведене вище, особливо в контексті порівняння із християнськими канонічни­ми джерелами, може сформувати превентивне враження про те, що економічне ядро конфуціанської філософсько-етичної системи є відносно слабким і неакцентованим. Проте, даючи економічну оцінку цій етичній системі, потрібно зважити на те, що кано­нічно-ритуальні основи конфуціанства сформувалися у надрах архаїчного китайського суспільства задовго до появи на світ самого Конфуція, тобто в період, коли традиційні для нашого часу економічні інститути та їхні інфраструктурні компоненти перебували фактично в рудиментарному стані і, відповідно, не могли знайти свого прямого симет­ричного відображення в економічній концепції конфуціанців. Крім того, - і це також " аргумент захисту" конфуціанства і економіки в ньому, - фізичний обсяг канонічних текстів скажімо ісламу, юдаїзму чи християнства багатократно перевищує конфуціан-ський аналог: конфуціанство навіть на рівні канонів є значно лаконічнішим, що почас­ти також пояснює той факт, чому в його текстах відносно менше прямих згадувань, описів та характеристик базових економічних дефініцій.

Попри свою зовнішню філософську схоластичність і канонічний лаконізм, конфуціанство загалом досить чітко виявляє своє ставлення до таких цілком прагма­тичних понять, що мають економічну природу, як багатство, бідність, конкурен­ція, потреба, вигода, економічна політика тощо: економічна глибина філософсько-етичної системи, що пережила тисячоліття, визначається не лише кількістю згаду­вань у канонічних текстах.

Однією із найбільш універсальних економічних проблем, що знаходить своє відображення у канонічних текстах переважної більшості найвпливовіших релігій світу, є дуалістична проблема "багатства-бідності". Не оминає цієї "нерозлучної па­ри" і конфуціанство. Більше того, порівняно з іншими економічними категоріями, саме ця найбільш жваво виявляється та піддається детальному аналізу у різних кано­нічних джерелах конфуціанства.

У "Бесідах і судженнях" знаходимо буквально таке: "Вчитель сказав: "Те, чого прагнуть люди, - це багатство і знатність. Але якщо не слідувати належним Шляхом

,

то їх отримати неможливо. Те, що ненавидять люди - це бідність і підлість. Але якщо не йти належним Шляхом, то їх уникнути неможливо" [9, с. 230] (4-5)

. Уже на самому початку базового канонічного твору конфуціанства йдеться про особливу соціальну гост­роту, актуальність та полярність цих двох економічних категорій. Знаково, що конфуці­анство не відкидає багатство в принципі, а лише надає йому варіативності у трактуванні: багатство, набуте нечесним шляхом - зло; набуте доброчесним способом - певний осо-бистісний економічний пріоритет. У конфуціанстві грань між позитивним і негативним ставленням до багатства дуже тонка і проходить вона саме в морально-етичній, а не еко­номічній площині. У 16 вірші сьомої глави (7-16) учні Конфуція вкладають в його уста такі слова: "Для мене багатство і знатність, отримані не належним чином, подібні до хмар, що пропливають у небі". Іншими словами, Учитель тут знову наголошує на необ­хідності отримання багатства чесним шляхом. Багатство, здобуте нечесно, не матиме ні істинної цінності, ні очікуваної користі - розвіється, наче хмари в небі.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9 10 11 12