Конфуціанство і сучасна економіка зв'язки, паралелі, суперечності

шу). П'ятикнижжя або У-Цзін (кит. трад. піньінь Wйjïng) - загальна назва для наступних п'яти конфуціанських книг, що мають статус канонічних: І-Цзін - (кит. трад. ШШ) - Книга Змін, що викладає особливу систему ворожіння, котра доповнена пізніше коментарями у формі так званих "десяти крил", і описує космогонічну систе­му древніх китайців; Ші-Цзін (кит. трад. іІШ) - книга гімнів і пісень; Шу-Цзін (кит.

трад. - Книга записаних переказів - епічний твір, який містить легенди про

утворення китайського народу та його древню історію, викладені ритмічною прозою; Лі-Цзі (кит. трад. 41ЛБ) - "Записки про досконалий порядок речей, правління та об­рядів", які регламентують суспільні відносини, релігійні обряди, ідеальні, з конфу-ціанської точки зору, системи правління древніх китайських царів, питання древнього

календаря тощо; Чунь-Цю (кит. трад. ШШ) - літопис князівства Лу, складений ніби­то

 самим Чіузі

, що містить не стільки виклад власне самих подій, скільки їхні вкрай лаконічні оцінки з позиції конфуціанської політичної моралі. У свою чергу, Чотири-

книжжя

 або Си шу (кит. трад. Н*, піньінь 5Ї $кіІЇ) - зведення канонічних текстів, визначених ще в XII ст. як основа конфуціанства, що включає: Лунь Юй (кит. трад. МЩ) - "Бесіди і судження" - головна книга конфуціанства складена учнями Конфу-ція, що містить розповіді про нього, його висловлювання та діалоги; Менцзи (кит. трад. ш?) - записи бесід і міркувань філософа Мен-цзи щодо політики, філософії, моралі, освіти та відомостей про його особисту діяльність; дві глави Лі Цзи (кит. трад. їнІВ - "Трактат про правила поведінки"), що зазвичай розглядаються як само­стійні трактати ("Да сюе" ("Велике вчення") та "Чжун юн" ("Вчення про середину")). Саме ці канонічні джерела і є предметом нашої економічної аналітики.

Про те, що конфуціанство слід розцінювати як визначальну детермінанту соці­ально-економічного поступу китайського суспільства можуть свідчити два об' єктивні і незаперечні аргументи. По-перше, з точки зору тривалості дії цей фактор є надзви­чайно впливовим, стійким і таким, що має кількатисячолітню "інерцію" власного впливу, адже історія конфуціанства є чи не найдревнішою з-поміж усіх найпошире­ніших світових релігій

. По-друге, фактично весь період власного генезису, за неве­ликим і уже заданим вище винятком, конфуціанство мало статус державної релігії. Про високий державницький статус конфуціанства говорить у своїй славнозвісній "Ілюстрованій історії релігій" [6, с. 31, 39] авторитетний голландський богослов, фі­лософ та дослідник релігії П'єр Даніель Шантепі де ля Соссей (1848-1920 рр.). Нато­мість, більшість інших найпоширеніших релігій світу (християнство, іслам, юдаїзм, буддизм, індуїзм), з огляду на їхні аналогічні характеристики, поступаються конфу­ціанству: вони або молодші з історичної точки зору, або не мали чи не мають досі державного статусу в більшості країн свого поширення.

Змістовно-лінгвістичний аналіз канонічних текстів конфуціанства виявляє, що вони містять достатньо обмежену кількість прямих апеляцій до базових економічних категорій. Зокрема, у "Бесідах і судженнях" [7] лише 14 разів згадується про багатство, 11 - про бідність, кілька разів дається розгорнута характеристика змісту та принципів

економічної політики держави, один раз - про проблеми економії витрат і жодного -про податки, заробітну плату, золото, срібло чи гроші загалом. Про боргові зо­бов' язання у згаданому канонічному джерелі йдеться лише у філософсько-етичному, а не економічному контексті. Натомість, там же знаходимо понад 60 згадувань про шляхетного (благородного, досконалого) чоловіка, понад 70 разів - про проблеми змісту та форм ритуалу.

Для порівняння. Аналогічний аналіз Святого Письма дає досить перекон­ливі свідчення того, наскільки економіка є актуальнішою для християнства на рівні базових дефініцій. Ось статистика

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я