Конфуціанство і сучасна економіка зв'язки, паралелі, суперечності

Конфуціанство і сучасна економіка: зв'язки, паралелі, суперечності

Возьний К.З.

Досліджено зміст взаємозв'язків сучасної доктрини економіки ринкового типу та основних принципів конфуціанства; здійснено оцінку динаміки та генезису основних економічних дефініцій (багатство, бідність, винагорода, податки, прибуток тощо) у контексті конфуціанського вчення, проведено ряд змістов­них зіставлень цих економічних категорій.

Ключові слова : конфуціанство, економічна політика держави, прин­ципи економічної політики, багатство, бідність, державне управління.

Економіка за своєю природою є найбільш актуальною з-поміж усіх сфер та ви­дів людської діяльності, запорукою існування нашої цивілізації, її матеріальним фун­даментом. Попри те, що як самостійний вид діяльності вона існує з давніх давен, а як галузь науки - сотні років, фундаментальна проблема невідповідності між матеріаль­ними потребами суспільства, з одного боку, та виробничою можливістю їхнього за­доволення - з іншого, залишається так і не розв'язаною у планетарному масштабі. Пошук ефективних моделей економічного устрою життя людського суспільства є його глобальним науково-практичним пріоритетом. Економічні теорія та практика завдяки їхній синергетичній взаємодії поступово зняли гостроту згаданої проблеми. Проте аж ніяк не розв' язали її повністю. Пошук нових чинників економічного зростання та спроба "вмонтувати" їх у загальний економічний механізм світової економіки - пе­редній фронт сучасної економічної науки.

Показово, що навіть одна з нових програм "Римського клубу" ("A New Path for World Development", "Новий шлях для світового розвитку") визнає недосконалість су­часної економічної концепції розвитку суспільства та необхідність пошуку нових мо­делей облаштування життя людської спільноти. Зокрема, у Програмі зазначено: "Ясно, що теперішній шлях світового розвитку не є стійким у довгостроковій перспективі, навіть якщо ми визнаємо величезний потенціал ринку та технологічних інновацій. Нові ідеї та стратегії будуть необхідні для забезпечення того, щоб поліпшити умови життя і можливості для зростання чисельності населення в усьому світі за умови, що вони будуть узгоджені із завданнями збереження життєздатних клімату і крихких екосистем, від яких залежить життя на Землі. Сьогодні повинні розглядатися і прийматися нові бачення і шляхи розвитку світу, якщо людство хоче подолати сучасні виклики" [1].

Початок минулого століття ознаменувався включенням у моделі економічного устрою суспільства таких, з першого погляду, ірраціональних, "неекономічних" ін-

ституційних компонентів, як звичаї, культура, релігія, традиції, почуття, інстинкти, емоції, юридично-правові норми, що сукупно створювали альтернативну щодо раці­ональної економіки концепцію її ефективного облаштування та розвитку.

Віросповідання та культура, на нашу думку, з-поміж визначених вище факто-рів-гіпотез економічного розвитку, є надзвичайно впливовими і такими, що заслуго­вують більш прискіпливого дослідження та всебічної аналітики. Вони хоча й не про­понують вичерпної відповіді на запитання про те, як збільшити обсяг виробництва, зменшити інфляцію, скоротити безробіття чи добитися економічного процвітання, проте значною мірою формують поведінкові мотиви як індивіда, так і цілого народу, зумовлюють нашу поведінку, преференції, вибір і, зрештою, формують економічну складову нашої ментальності.

Дослідження проблем взаємозв'язку сучасної економіки і релігії містить у собі певний негативний стереотип щодо самої гіпотези такого зв'язку. Виникає цілком логіч­не і правомірне запитання: чому історики, археологи, етнографи, культурологи та інші науковці, досліджуючи свій предмет, часто вдаються до вивчення та глибокого компа­ративного аналізу не лише суто наукових, але й релігійних та близьких до них першо­джерел, у той час, як для економістів таке поєднання є ознакою якщо не псевдонауко-вості, то наукового маржиналізму щонайменше? У нашому розумінні така система мето­дологічних акцентів в економічній науці є "побічним продуктом" домінуючої політики взаємного відокремлення релігії та держави. Особливо цей розподіл був виразним і по­мітним на теренах колишнього СРСР і хоча сам по собі він мав і має місце в юридично-правовій площині, проте на практиці, на нашу думку, ці актуальні суспільні мегаінсти-тути перебувають у певній реальній кореспонденції. Такого роду стереотип потребує руйнації, а економічна наука - розширення горизонтів власного саморозвитку.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 23 4 5 6 7 8 9 10 11 12