У збройній боротьбі оунівців було чимало трагічного. Вони погано орієнтувались у стані речей на Україні, вважаючи, що з початком війни гітлерівців проти СРСР на Україні вибухне повстання проти радянської влади. Але напад гітлерівців, жорстока поведінка окупантів призвели до того, що, як визначає французький дослідник Жан-Батіст Дюрозель, «проти німців піднялося все населення Радянського Союзу»
, включаючи Україну. Мільйони українців героїчно билися з фашистським ворогом у складі Червоної Армії та радянських партизанів. Збройна боротьба оунівців проти «двох ворогів» — фашистських окупантів та радянських збройних сил, в рядах яких билися мільйони українців, не могла привести до успіху. Тяжко позначилось на боротьбі українського народу створення наприкінці червня 1943 р. в Галичині з місцевого населення дивізії «Галичина», яка з позначкою «СС» під німецьким командуванням намагалась брати участь у війні проти СРСР
. Це було приводом для більшовицької пропаганди проголосити оунівців гітлерівськими посібниками і кинути тінь на весь український народ.
Саме таку тінь радянська пропаганда намагалась навести і завдяки героїчній боротьбі оунівців у Західній Україні проти радянської влади з кінця війни аж до 1950 року.
Історичний парадокс полягає в тому, що не оунівці, які героїчно боролись за незалежну самостійну соборну Україну, а Сталін, борючись за розширення радянської території, зібрав до купи усі українські землі у складі УРСР. І не лише де-факто зробив це, а й потурбувався про закріплення юридичними міжнародно-правовими актами цього процесу
.
В цілому Україна та український народ зробили величезний внесок у здобуття Великої Перемоги, що визнано усією міжнародною спільнотою. А жертви, покладені Україною на Вівтар Великої Перемоги, найбільші: у війні Україна втратила загиблими 8 млн осіб (5,5 млн цивільного населення і 2,5 млн військових), що складало 19,6 % від усього її населення, більше, ніж будь-яка країна світу.
Зміна сил на міжнародній арені внаслідок другої світової війни
Отже, внаслідок другої світової війни співвідношення сил на міжнародній арені істотно змінилось. Фашистсько-мілітаристський блок був повністю розгромлений і перестав існувати. В наслідок війни виникло дві супердержави: Сполучені Штати Америки, що мали величезну економічну, фінансову та військову могутність (монополію на атомну зброю) і очолили Захід; і Радянський Союз, який став супердержавою саме тому, що відіграв вирішальну роль у перемозі в другій світовій війні.
Становлення ялтинсько-потсдамської системи
Розмежування світу в наслідок другої світової війни отримало назву ялтинсько-потсдамської системи за аналогією із створеною після Першої світової війни версальсько-вашингтонською системою.
Проте між цими двома «системами» були серйозні розбіжності. Якщо версальсько-вашингтонська система базувалась на твердій, цілком легітимній базі — мирних договорах з Німеччиною та її союзниками, укладених в Версалі, та рішеннях Вашингтонської конференції 1921—1922 рр., оскільки мирний договір з Німеччиною після другої світової війни укладений не був, то ялтинсько-потсдамська система мала базуватись на рішеннях двох вирішальних конференцій — Ялтинської і Потсдамської, які обговорювали післявоєнний устрій світу.
Але навіть і ті рішення сторонами порушувались: Сталін «своєрідно» трактував Декларацію про звільнену Європу і перетворив країни Східної Європи на соціалістичні; американці порушили домовленість про передачу Радянському Союзу японських територій — Південного Сахаліну та Курильських островів, не відобразивши це в мирному договорі з Японією. Внаслідок чого СРСР відмовився підписати цей договір.
Отже, ялтинсько-потсдамські рішення з самого початку порушувались кожною з сторін, використовуючи фактор сили і можливостей. Тому з точки зору міжнародно-правової ялтинсько-потсдамська система не є ідентичною версальсько-вашингтонській системі, і багато керівників Заходу після війни різко критикували останню і не схильні були її визнавати.
» следующая страница »
1 ... 3 4 5 6 7 89 10 11 12 13 ... 187