Міжнародні відносини 1945-1975 років

Поразка Пакистану в індо-пакистанській війні 1971 р. помітно змінила розстановку сил в Південно-Східній Азії. Тепер в масштабах субконтиненту Пакистан не міг бути реальною противагою Індії. Внас­лідок чого втрачав колишнє значення для США. Тепер, враховуючи тяжке становище у В’єтнамі, США були більше зацікавлені в орієн­тації на велику демократичну державу Індію, ніж на ослаблений, з війсь­ковим режимом Пакистан.

Пакистан, доки не справився з тяжким становищем внаслідок по­разки у війні, був зацікавлений у врегулюванні відносин з Індією і ново-

створеною державою Бангладеш. У червні — липні 1972р. в Сімлі відбу­лась зустріч голів урядів Пакистану та Бангладеш, де були визначені шляхи розв’язання спірних проблем: виведення військ із зайнятих те­риторій, репатріація військовополонених та цивільних осіб тощо. Підписана 2 липня угода стала документом, який мав нормалізувати становище і легалізувати зміни, які відбулись в наслідок війни. В резуль­таті в лютому 1974 р. Пакистан офіційно визнав Бангладеш

.

Що стосується КНР, то вона заблоковувала офіційне визнання Бангладеш Організацією Об’єднаних Націй до 1974 р.

А відносини між сусідніми державами в регіоні продовжували за­лишатись натягнутими. 18 травня 1974 р. Індія провела випробування атомної зброї. Пакистан, в якому теж велась робота із створення ядер­ної зброї, сприйняв це дуже гостро, і це стало новою причиною натяг­нутих відносин між двома сусідніми державами.

А в європейсько-американському регіоні був період більш-менш нормальних відносин між двома існуючими блоками, йшла підготов­ка до завершального етапу Гельсінської НБСЄ. І тому всі історики пишуть про розрядку. Хоча в Азії розрядки не було.

Інтеграційні процеси в Азії: АЗПАК, АСЕАН, АНЗЮК

Об’єднавчий процес в Азії ініціювали Сполучені Штати — це вхо­дило в їх стратегію блокової політики, яка протиставлялась геополі- тичному становищу комуністичного блоку Схід, який утворював су­цільний моноліт від Центральної Європи майже до крайньої точки Південно-Східної Азії — тоді Сполученими Штатами в Азії були ство­рені блоки АНЗЮС, СЕАТО, Багдадський пакт (СЕНТО). До другої половини 60-х років азійські країни в них, здебільшого, грали підпо­рядковану роль, були креатурою США. На той час таке становище більшість країн-членів проамериканських блоків влаштувало: забез­печувало їм американську допомогу в економічній і військовій галу­зях, захищало від «комуністичної загрози». Ті блоки створював Дал­лес, американський уряд, його союзники.

На кінець 60-х — початок 70-х років більшість азійських країн, колишніх колоній, стали «на власні ноги». Потяг до об’єднання виник у них із власних потреб. І хоч економічне становище в азійських краї­нах було різним, а політичний устрій часто був далеким від демокра­тичного, об’єднуючий процес тут відбувався з їх власної ініціативи. При чому як у вигляді державного об’єднання малих країн з метою ство­рення більш сильної держави, так і у вигляді інтеграційних об’єднань.

В найпівденнішому районі Південно-Східної Азії після проголо­шення 31 серпня 1957 р. незалежності британської Малакки, у вересні 1963 р. виникла держава Федерація Малайзія, до якої увійшли окрім Малакки також Сабах, Саравак і Сінгапур (всі колишні британські колонії)

.

В 1961 р. в Південно-Східній Азії було створено субрегіональне угруповання — Асоціація Південно-Східної Азії (АСА), яке, хоч і носило багатообіцяючу назву, включало три країни — Малайзію, Таїланд і Фі­ліппіни і не проіснувало довго — в 1967 р. воно припинило існування. Проте воно дало поштовх для створення більш широкого угрупован­ня. В червні 1966 р. була зроблена невдала спроба об’єднати проаме- риканські антикомуністичні сили азіатсько-тихоокеанського регіону: за ініціативи Корейської Республіки (Південна Корея) було створено блок у широкому складі — Азіатсько-тихоокеанська рада (АЗПАК): Австра­лія, Корейська Республіка, Малайзія, Нова Зеландія, Південний В’єтнам, Таїланд, Філіппіни і Японія. Але в наслідок внутрішніх роз­біжностей АЗПАК діяв пасивно і 1 червня 1971 р. було прийнято рішен­ня про фактичне припинення його існування.

 

« Содержание


 ...  142  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я