Міжнародні відносини 1945-1975 років

Карибська (Кубинська) криза

Ніколи світ не стояв так близько від третьої світової війни, як в жовтневі дні 1962 р. Страшна термоядерна війна могла знищити, спе- пелити, знести з лиця Землі Європу і Америку. А люди на інших кон­тинентах могли загинути від надмірної радіації.

А починалось усе цілком мирно і навіть романтично. Микита Хру­щов і Радіон Маліновський, маршал, міністр оборони СРСР, чудовим літнім вечором прогулювались берегом Чорного моря, милувались за­ходом сонця, красою моря. У Хрущова був захоплений настрій, а Ма­ліновський сказав, що так то воно так, але зовсім поруч, в Туреччині, стоять американські ракети, які за лічені хвилини можуть знищити найважливіші центри в СРСР. А от радянські стратегічні ракети, в кіль­канадцять разів дорожчі за американські тактичні, будуть летіти до США значно довше.

Становище на той час для СРСР було справді загрозливим: 5 бе­резня 1959 р. США уклали в Анкарі воєнні угоди з Туреччиною, Іра­ном та Пакистаном. І Хрущов серйозно замислився: чого ж це так? Як Радянському Союзу зрівнятись в цьому плані зі США? І тут згадали про Кубу.

Перетворення Куби на соцдержаву

Куба — чудовий острів з екзотичною природою з часів звільнення з-під іспанського колоніального володіння (1899 р.) був перетворений Сполученими Штатами на об’єкт експлуатації його природничих ба­гатств та місце веселих розваг багатих американців. Бідна, обшукана Сполученими Штатами чудова країна була повністю залежною від них.

Встановлена в 1952 р. на Кубі диктатура полковника Батісти не вик­ликала незадоволення США доки не сколихнула серйозного револю­ційного протесту визвольних сил Куби.

Одним з перших серйозних виступів проти Батісти був напад мо­лодих кубинських патріотів на чолі з молодим адвокатом Фіделем Кас­тро Рус на казарми Монкадо в місті Сантьяго 26 липня 1953 р. По­встанці були розбиті, розстріляні, решта кинута в тюрму.

В 1955 р. Кастро, звільнений за амністією, виїхав до США, а потім до Мексики. Там готувались сили для нового наступу — «Рух 26 лип­ня» на чолі з Ернесто Че Геварою. 2 грудня 1956 р. повстанці — 80 бійців на чолі з Кастро висадились на Кубі, але потрапили у засідку. Більшість з них загинула, а 12 з тих, що лишились, пішли в гори Сьєра Маестра, де готувались до продовження боротьби.

В країні розгортався масовий антибатістівський рух, до якого окрім революційних сил приєднувались і партії буржуазної опозиції. Стави­лось питання про відставку Батісти та припинення допомоги йому з боку Сполучених Штатів. Проте справжньої єдності опозиції браку­вало.

Американський уряд Ейзенхауера знав, що становище Батісти без­надійне і робив спробу замінити його на потрібну американцям кан­дидатуру. В листопаді 1958 р. на Кубу прибув американський емісар, друг Батісти, який запропонував йому відставку на сприятливих умо­вах1. Не знаючи, що умови узгоджені з президентом Ейзенхауером, Батіста відхилив їх.

В країні розгорталась запекла боротьба. В листопаді 1958 р. по­встанська армія на чолі з Кастро розпочала наступ на сили Батісти. В ніч з 31 грудня 1958 р. на 1 січня 1959 р. Батіста з найближчими при­хильниками втік з бенкету у військовому містечку Колумбія на аеро­дром, де на них чекали чотири літаки, і подався до США. 2 січня 1959 р. повстанці на чолі з Че Геварою вступили в Гавану. Кастро проголосив президентом старого суддю Мануеля Уррутіа, прийняв ухвалу про по­дальшу збройну боротьбу.

США визнали новий режим на Кубі, змінили свого посла в Гавані Ерла Сміта, друга і прихильника Батісти, на «нейтральну особу» Філіпа

Бонсала. Але уряд США був незадоволений подіями на Кубі. США контролювали там 40% виробництва цукру, американці були власни­ками більше ніж половини акцій залізничних, енергетичних та теле­фонних компаній і за Батісти відчували себе хазяями на острові. Тепер вони боялись це втратити — намагання Кастро зробити з Куби цілком незалежну суверенну державу не вписувалось в інтереси американсь­кої адміністрації. Тому претензії кубинських біженців, прихильників режиму Батісти, сприймались американським урядом прихильно, а Кастро з його революційними прибічниками з самого початку сприй­мався негативно.

 

« Содержание


 ...  102  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я