Міжнародний маркетинг

Суб'єкти, об'єкти та методи міжнародної конкуренції. Рівні конкурентної агресивності

Міжнародну конкуренцію слід розглядати з погляду суб’єктів, об’єктів та методів.

Складові міжнародної конкуренції Суб ’єкти міжнародної конкуренції Об ’єкти міжнародної кон­куренції Методи міжнародної конкуренції □   Фізичні особи □   Національні юридичні особи □   Міжнародні компанії □   Державні уряди □   Наддержавні структури, що захищають інтереси регіональних угрупо­вань та інтеграційних об’єднань □   Міжнародні (світові) організації У Внутрішньогалузева конкуренція У Міжгалузева конкуренція: -  субститутів -  «боротьба за гроші споживача» 9 Цінова конкуренція: -   заниження цін -   демпінг -           система та види розрахунків 9 Нецінова конкуренція -   пропонування товарів вищої якості -   сервісне обслуговування -   торгова марка, упаковка -   організація збуту 9 Позаекономічна конкуренція -   бойкот, ембарго, обмеження -   торгові війни -   кримінальні прояви

 

Своєрідною формою конкурентної боротьби є створення стратегічних аль­янсів, тобто об’ єднання зусиль двох або декількох компаній для спільного збуту продукції та розподілу ринків. Метою такого об’єднання може бути, на­приклад, стимулювання збуту одного продукту як доповнення до іншого. Так, придбання пакету програм Windows обходиться покупцеві дешевше за умов покупки його разом з комп’ ютером.

Сучасна міжнародна конкуренція передбачає два рівні формування конку­рентних устремлінь:

-    створення атмосфери внутрішньої конкуренції в самій компанії, духу зма­гання між її окремими підрозділами;

-     розвиток зовнішньої конкурентної активності компанії, спрямованої на боротьбу із зовнішніми конкурентами.

У результаті реалізації конкурентної стратегії формується один із чотирьох рівнів конкурентної агресивності компанії:

Перший рівень - управління є «внутрішньо нейтральне», тобто компанія не прагне створювати конкурентну напруженість ні для власних підрозділів, ні для своїх конкурентів на ринку.

Другий рівень - виробничо-збутова діяльність компанії є «зовнішньо нейт­ральна», тобто повністю відповідає стандартам та вимогам, установленим її основними конкурентами, і передбачає використання загальновизнаних техні­чних прийомів, методів менеджменту, реклами тощо.

Третій рівень - «внутрішньо підтримувана» (зокрема за рахунок ефектив­ного виробничо-збутового планування, управління якістю, передових марке­тингових заходів тощо) система управління починає активно впливати на ви­робничі збутові системи і сприяти їх розвиткові та удосконаленню, зміцнюю­чи конкурентні позиції компанії на ринку.

Четвертий рівень - «зовнішньо підтримувану» систему управління зорієн­товано не тільки на внутрішні фактори самовдосконалення, але й на зовнішні фактори менеджменту, коли компанія замість наслідування та копіювання до­свіду конкурентів винаходить і застосовує власні методи та прийоми конкурен­тної боротьби і, отже, кидає виклик своїм конкурентам, іноді залишаючи їх далеко позаду на багато років.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 33 34 35 36 37 3839 40 41 42 43  ... 112