Міжнародна економіка

ТЕМА 6. ЕКОНОМІКА КРАЇН АФРИКИ

1.   Загальні риси і особливості економіки країн Африки.

2.   Перспективи економічного розвитку країн Африканського континенту.

1.     Загальні риси і особливості економіки країн Африки

Африка — другий за розмірами материк після Євразії, який при­близно посередині перетинається екватором і простягається від нього по обидві сторони — на південь і на північ — до субтропіч­них широт обох півкуль. Африку омивають Атлантичний та Індійський океани. Середземне море відокремлює її від Європи, Червоне — від Азії. До Африки належать острів Мадагаскар та дрібні острови, розташо­вані в Атлантиці та Індійському океанах.

До 50-х років XX ст. Африка була континентом колоніальних і за­лежних країн. Франції належало 37 % африканської території, на якій проживало 26 % населення, Великобританії відповідно 32 % і 39 %, Бельгії — 8 % і 8 %, Португалії — 7 % і 6 %, колонії мали також Іспанія та Італія. В 50-ті роки здобули незалежність перші країни. В 60-ті роки незалежність дістали вже понад 40 країн, в 70-ті — процес визволення материка з-під колоніального гніту майже завершився. Нині на кон­тиненті налічується 55 самостійних держав. Більшість африканських країн — невеликі, слабкі в економічному відношенні держави з неве­ликою кількістю населення і мало освоєними природними ресурса­ми. Ці країни здебільшого економічно залежні від своїх колишніх ме­трополій. Колишні британські колонії залишилися в системі Співдруж­ності, французькі — в системі Співтовариства франкомовних країн. Понад 30 країн Африки стали асоційованими членами Європейсько­го Співтовариства і фактично виконують роль його сировинного при­датку.

Африка — континент великих економічних можливостей, якому притаманні різноманітність природних умов, багатство запасів міне­ральної сировини, наявність значних земельних, водних, рослинних та інших ресурсів. Для Африки характерне незначне розчленування рельєфу, що сприяє господарській діяльності — розвитку сільського господарства, промисловості, транспорту. Розташування більшої час­тини континенту в екваторіальному поясі значною мірою зумовило наявність величезних масивів вологих екваторіальних лісів. На Афри­ку припадає 10 % площі лісів світу, що становлять 17 % світових за­пасів деревини — однієї з основних статей африканського експорту. Найбільша пустеля світу — Сахара — містить у своїх надрах величезні запаси прісної води, а великі річкові системи характеризуються веле­тенськими обсягами стоку і енергетичними ресурсами. Африка багата на корисні копалини, які є ресурсами для розвитку чорної та кольоро­вої металургії, хімічної промисловості. Завдяки новим відкриттям збільшується частка Африки в розвіданих світових запасах енергетич­ної сировини. Запаси фосфоритів, хромітів, титану, танталу більші, ніж у будь-якій частині світу. Всесвітнє значення мають запаси бокситів, мідних, марганцевих, кобальтових, уранових руд, алмазів, рідкоземель- них металів, золота тощо. Основними районами зосередження міне­рально-сировинного потенціалу є: «мідний пояс» Африки, що простя­гається з району Катанги в Заїрі через Замбію у Східну Африку (родо­вища міді, урану, кобальту, платини, золота, марганцю); Гвінейська частина Західної Африки (поклади бокситів, залізної руди, марганцю, олова, нафти); зона гір Атласу та узбережжя Північно-Західної Афри­ки (кобальт, молібден, свинець, цинк, залізна руда, ртуть, фосфори­ти); Північна Африка (нафта, газ — узбережжя і шельфу Середземно­го моря).

Регіони Африки дуже різняться за природними особливостями: забезпеченістю вологою, типами ґрунтів, рослинного покриву. Спільним є тільки один елемент — велика кількість тепла. Несприят­ливі для землеробства райони пустель і екваторіальних лісів. У пусте­лях землеробство можливе тільки за наявності джерел води, навколо яких формуються оазиси. В екваторіальних лісах землероб бореться проти буйної рослинності, а при її зведенні — проти ерозії та надмірної сонячної радіації, яка негативно впливає на стан ґрунтів. Найкращі умови для землеробства на високогір’ї та в саванах зі сприятливим чер­гуванням вологих сезонів. Більшість ґрунтів материка мають невисо­ку природну родючість. 3/4 території континенту вкрито червоними 92

 

« Содержание


 ...  51  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я