ТЕМА 4. ЕКОНОМІКА НОВИХ ІНДУСТРІАЛЬНИХ КРАЇН
1. Загальна характеристика та регіональні особливості економіки нових індустріальних країн.
2. Особливості сучасного етапу в розвитку економіки НІК.
1. Загальна характеристика та регіональні особливості економіки нових індустріальних країн
собливим явищем в економічних відносинах світу став
стрімкий розвиток країн і територій, які дістали назву «нові
індустріальні країни» (НІК) або нові індустріальні економіки. За короткий час (30—40 років) ці країни створили промисловий потенціал, розвинули окремі сучасні галузі індустрії. Вони різко збільшили промисловий експорт і посіли важливе місце у міжнародному поділі
праці.
Склад групи НІК не є незмінним. До неї включають країни й території Східної Азії (Південна Корея, о. Тайвань, Гонконг, Сінгапур), деякі найбільш розвинені країни Латинської Америки (Бразилія, Мексика, Аргентина), іноді й Індію, Єгипет. Однак, із зазначених країн лише азіатська «четвірка» стабільно підтвердила свою репутацію нового полюса зростання світової економіки. Намітилася тенденція розширення цієї групи країн за рахунок другої (Малайзія, Індонезія, Таїланд) і, у перспективі, третьої (Туреччина, Філіппіни, Шрі-Ланка) хвиль нових індустріальних країн.
Критерії зарахування країн до нових індустріальних досить умовні: ВНП на душу населення повинен бути не менше 8000 дол., частка переробної промисловості у ВНП більше 20 %, високі темпи зростання економіки (4—6 % на рік), середній річний рівень інфляції не повинен перевищувати 5 %, питома вага промислової продукції у ВВП більше
30 %, готова продукція в експорті не менше 50 % тощо. Привертають увагу й такі характеристики нових індустріальних країн, як динамічні макроекономічні та внутрішньогалузеві структурні зрушення, зростання професійного рівня робочої сили, інтенсивна участь у МПП, широке використання іноземних інвестицій та ін.
У цілому на НІК припадає 13 % населення світу, 12 % світового ВВП, 20 % світового експорту, 12 % промислового і 15 % світогоспо- дарського виробництва. Їх середній показник ВВП на душу населення складає 10 844 долари США, при цьому максимальний — на Тайвані (20900 дол.) і найменший — у Малайзії (3300 дол.). Цей показник у 3 рази вищий, ніж у країнах, що розвиваються, і в 2,5 рази нижчий, ніж у розвинутих.
За темпами середньорічного приросту ВВП НІК Латинської Америки випереджали розвинуті країни й ті, що розвиваються, у 70-ті роки, а НІК ПСА — у 60-90-ті роки. В даний час темпи їхнього зростання сповільнилися, але перевищують темпи зростання світової економіки в 1,2—1,5 раза.
Таблиця 4.1. Показники економічного розвитку деяких НІК, 2000 р.1
Країни |
ВВП (за ПКС, 2000 р.) млрд. дол. |
Середньорічні темпи зростання ВВП, % (1991-2000) |
Частка у світовому ВВП, % |
Частка у світовій промисловості, % |
Частка у світовому с/г, % |
Частка у світовому експорті, % |
Бразилія |
1130 |
2,0 |
2,3 |
2,1 |
2,1 |
1,2 |
Мексика |
915 |
3,3 |
1,8 |
1,5 |
1,1 |
2,9 |
Аргентина |
476 |
3,2 |
0,7 |
0,7 |
1,0 |
0,4 |
Індія |
2200 |
6,0 |
4,2 |
2,6 |
10,9 |
2,7 |
Р. Корея |
765 |
4,8 |
1,5 |
1,4 |
1,1 |
3,3 |
Таїланд |
413
» следующая страница » |